«Кадровик України»

    Табель обліку робочого часу вважають одним з досить важливих документів підприємства, адже відповідно до нього бухгалтерія нараховує заробітну плату, яка є винагородою працівникові за виконану ним роботу. Оскільки процес організації та ведення табельного обліку не всім зрозумілий, у статті розглянемо форму табеля та умовні позначення для фіксації відпрацьованого часу й причин відсутності працівника тощо, а в наступному номері розповімо про присвоєння табельних номерів, внесення змін до табеля та про заключний етап — його закриття

          Різновидом режиму робочого часу є режим, за якого вводиться підсумований облік робочого часу. Відповідно до статті 61 КЗпП його запровадження допускається на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

    Поняття «відсторонення» в нормативних актах чітко не визначено, хоча КЗпП і передбачено підстави для таких дій. У той же час цей термін міститься й у Цивільному кодексі України, який має опосередковане відношення до трудових відносин. Тож у статті з’ясуємо, що мається на увазі під відстороненням працівника від роботи, та розглянемо випадки, за яких відбувається відсторонення, порядок його оформлення та оплати

    У попередньому номері журналу була запропонована форма табеля обліку використання робочого часу та умовні позначення для фіксації відпрацьованого часу й причин відсутності працівника. Але для ознайомлення з усіма нюансами оформлення табеля цієї інформації недостатньо, тож у статті розглянемо, як присвоювати табельні номери, вносити, за потреби, зміни до табеля, а також питання відповідальності в разі його заповнення, строки подання до бухгалтерії та процедуру закриття цього облікового документа

    Продовжуємо тему трудових відносин із сезонними та тимчасовими працівниками. У статті з’ясовано, на які відпустки та якої тривалості мають право такі працівники, а також розглянуто порядок їх звільнення та види виплат, що здійснюються під час остаточного розрахунку

    З часу написання моєї першої статті на тему управління талантами минуло близько трьох років. Але й до сьогодні це одне з тих питань, що привертають найбільшу увагу читачів. За три роки моє розуміння цієї теми поглибилося і стало комплексним, в ньому з’явилося багато окремих нових ділянок, і все це продовжує змінюватися й приймати інші форми. Зміни відбуваються безперервно. Що дає мені підстави так стверджувати?

    HR-аналітика — це системний збір та аналіз інформації, пов’язаної з управлінням персоналом. Сфера її застосування досить широка: це і отримання інформації для прийняття управлінських рішень, і дані для оптимізації бізнес-процесів, і можливість виявити й усунути причину якоїсь проблеми тощо.

    Пунктом 4 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та в порядку, що затверджуються КМУ.

    У статті розглянуто, чи зараховується провідному фахівцю Департаменту охорони здоров’я обласної держадміністрації до педагогічного стажу роботи для виплати надбавки за вислугу років час його перебування у щорічній відпустці, отриманій за викладацьку роботу в коледжі, в разі виконання ним педагогічного навантаження протягом навчального року з погодинною оплатою праці

     Продовжуємо серію публікацій, у яких висвітлюватимуться питання соціального страхування стосовно виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності. У попередній статті було розглянуто відповідальність різних категорій осіб за оформлення, видачу та оплату листка непрацездатності. У № 2/2018 ми розкривали тему страхового стажу, але в цьому матеріалі автор детально зупиняється на особливостях визначення страхового стажу для обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності за різні періоди з урахуванням останніх змін у законодавстві