Кадрове діловодство

Усім підприємствам, установам, організаціям (далі ― підприємства) України відповідно до чинного законодавства доводиться готувати і подавати до різних державних органів найрізноманітнішу звітність, у т. ч. статистичну та іншу звітність з праці. Добре, якщо на підприємстві працює досвідчений фахівець з відповідних питань (кадровик, бухгалтер, економіст), і тоді з підготовкою та своєчасним поданням такої звітності на підприємстві не виникає проблем. Але якщо на вашому підприємстві немає фахівця, який би добре володів відповідними знаннями та мав би достатньо часу для пошуку і аналізу відповідних нормативно-правових актів, то вам допоможе дана стаття, яка надасть загальне уявлення про систему звітності в України, насамперед тієї її частини, що пов՚язана з роботою кадровика.

Статистична звітність з праці є фактично самим «об՚ємним» за обсягом видом звітності й передбачає заповнення та подання підприємствами до територіальних органів державної статистики різних так званих «Форм державних статистичних спостережень» (далі ― Форми ДСС). Основним нормативно-правовим актом, яким слід керуватися під час підготовки статистичної звітності за Формами ДСС, є Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286), яка розроблена відповідно до Закону України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 р. № 2614-XII з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики зайнятості та оплати праці. Дізнайтеся, як застосовувати на практиці норми Інструкції № 286 — адже саме за їх допомогою обчислюється кількість працівників (облікова, середньооблікова, середня), показники якої, у свою чергу, є необхідними для заповнення більшості кадрових звітів.

Крім традиційного подання статистичної звітності з праці за встановленими формами у паперовому вигляді, з 2010 року Держстатом було також запроваджено поступове приймання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв’язку. Зокрема, на цей час передбачена можливість передавання в електронній формі звітів за формами № 1-ПВ (місячна), № 1-ПВ (квартальна), 7-ПВ (один раз на чотири роки) тощо. Подання звітності в електронному вигляді значно спрощує звітування до органів державної статистики, оскільки здійснюється автоматично у зручний для відповідного підприємства (респондента) час за допомогою спеціальних прикладних програм.

У ст. 18 Закону України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 р. № 2614-ХІІ (далі ― Закон № 2614) визначено обов’язок респондентів (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів) подавати в повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки органам державної статистики достовірну інформацію, у т. ч. з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку. Склад, обсяги та методологія розрахунків показників, адреси й строки подання статистичної інформації, зазначені у звітно-статистичній документації, є обов’язковими для всіх респондентів і не можуть бути змінені без відповідного дозволу органів державної статистики. З’ясуємо, які ж саме звіти необхідно подавати працівникам відділів кадрів до органів державної статистики, а також ознайомимося з деякими нюансами їх підготовки.

Для окремих соціально незахищених категорій громадян законодавством передбачені деякі пільги у сфері праці, які пов’язані з питаннями їхнього працевлаштування. А для підтвердження виконання своїх обов’язків стосовно таких категорій громадян, підприємства мають подавати і відповідні звіти до центрів зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів. З’ясуйте, що це за звіти, як їх заповнювати та в які строки подавати.

Звітність з військового обліку подається відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (який містить 29 додатків, серед них і Правила військового обліку призовників і військовозобов’язаних), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі — КМУ) від 7 грудня 2016 р. № 921 (далі — Порядок № 921), Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 4 лютого 2015 р. № 45, яка має гриф обмеження доступу «Для службового користування» (далі — Порядок № 45). Довідайтеся, яку ж саме звітність потрібно подавати до військових комісаріатів, коли це слід робити та яка інформація має там міститися.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік — ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50–53, 67 i 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Але цього року дещо змінився перелік святкових і неробочих днів у зв’язку із запровадженням нового святкового дня 25 грудня — Різдва Христового (за Григоріанським календарем) та скасуванням Дня міжнародної солідарності трудящих — 2 травня. До того ж, й Міністерство соціальної політики України так і не надало свого звичного щорічного листа щодо розрахунку норми тривалості робочого часу. Тож наразі, аби полегшити роботу працівників відділу кадрів, самостійно розробимо актуальний розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік з урахуванням вищевказаних змін та розглянемо деякі суміжні питання.

Нерідко від кадровиків доводиться чути про недбале ставлення керівництва до питань нормування їхньої праці. Це пов’язано і з нерівною чисельністю персоналу протягом року, і з неналежними умовами праці та робочого місця, невідповідності розміру заробітної плати з обсягом робіт тощо. На таких прикладах простежується тенденція ставлення до нормування праці, яка насправді не лише демотивує персонал кадрових служб, а й перешкоджає підприємству провадити сучасну кадрову політику, що відбивається на багатьох показниках діяльності, зокрема на прибутковості.

Усі працівники знають, що вони не зобов’язані працювати у вихідні і святкові дні, але не всі знають «де про це сказано?». Також не усі знають, що інколи деякі з них за певних обставин все ж таки повинні працювати і у вихідні та святкові дні, а ті що знають ― не завжди впевнені за яких саме із зазначених обставин така праця можлива, і як у такому випадку їм компенсується ця праця? На усі зазначені запитання з посиланням на відповідні норми законодавства ми і дамо відповіді у цій статті, що дозволить кадровикам краще орієнтуватися у відповідних питаннях та за необхідності давати відповідні роз’яснення окремим працівникам для уникнення можливих трудових спорів.

Бувають випадки, коли працівник не звільнений з роботи, не перебуває на лікарняному або у відпустці, але все одно не виконує своїх безпосередніх посадових або робочих обов’язків, не перебуває на своєму робочому місці, і при цьому все одно продовжує отримувати свою заробітну плату. Зокрема таке може бути, коли працівник залучається в усталеному порядку до виконання своїх так званих «державних або громадських обов’язків». Дізнайтеся, що з це за обов’язки, який порядок до їх залучення та яким чином це відобразити у кадровій документації.