Питання-відповіді

Згідно з Указом Президії ВР СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24 вересня 1974 р. № 311-IX тимчасовими вважаються робітники і службовці, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), — до чотирьох місяців. Просимо роз’яснити, чи вважається працівник, який уклав строковий трудовий договір на строк до двох (для заміщення тимчасово відсутнього працівника — до чотирьох) місяців «автоматично» тимчасовим і на нього поширюються норми цього Указу? Чи про те, що працівник є тимчасовим, має бути окремо зазначено в наказі про прийняття на роботу, інакше договір вважається звичайним строковим договором і на працівника не поширюється дія Указу № 311-IX?

     Чи можна перевести працівника, який працює на умовах строкового трудового договору, на іншу посаду також на умовах строкового трудового договору?

    Чи потрібно подавати повідомлення до Державної фіскальної служби України в разі, якщо на період відсутності основного працівника інший виконує його обов’язки?

    Працівника було прийнято на роботу, напередодні було видано наказ та подано повідомлення до Державної фіскальної служби, але після отримання його трудової книжки було виявлено, що звільнення його з попереднього місця роботи відбулося у той самий день — що робити з повідомленням за таких обставин?

    Чи встановлено строки давності для притягнення до відповідальності за неповідомлення Державної фіскальної служби про новоприйнятого працівника?