Державна служба

    Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про державну службу» державна служба — це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність з практичного виконання завдань і функцій держави.

    У ст. 21 Закону «Про державну службу» для державних службовців встановлена обов’язковість вступу на державну службу виключно на конкурсних засадах.
    Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім певних випадків, передбачених Законом «Про державну службу».

    Припинення державної служби — це постійне припинення професійної діяльності на посаді державного службовця, тобто залишення державним службовцем посади.
    Правовими підставами припинення державної служби є конкретні життєві обставини (юридичні факти), з якими законодавство пов’язує необхідність припинення державно-службових правовідносин.

    Тривалість та режим роботи, час відпочинку державного службовця визначається статтями 56–59 Закону «Про державну службу», Порядками № 230, № 231 та № 270.

    Основним обліковим документом є Особова картка, що заповнюється на осіб, які займають посади, визначені відповідно до Закону «Про державну службу», та осіб, які бажають взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад державної служби.

    За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених Законом «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом «Про державну службу».