Звільнення за ініціативою працівника

Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку його звільнити.Єдина обов’язкова умова - це письмове попередження роботодавця за два тижні до запланованого звільнення. Однак за наявності поважних причин, наведених у частині першій статті 38 КЗпП, працівник може цього не робити, тоді як роботодавець буде змушений розірвати трудовий договір саме в той строк, про який просить працівник. Написавши заяву про звільнення, працівник має право передумати і відкликати свою заяву. За таких обставин роботодавець не може наполягати на його звільненні.

Звільнення за власним бажанням у зв’язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю (частина третя ст. 38 КЗпП)

Згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП)

За наявності підстав, наведених вище, роботодавець не може відмовити працівникові у звільненні. Він зобов’язаний звільнити працівника в день, зазначений у заяві про звільнення. З іншого боку, працівник не може наполягати на достроковому звільненні, якщо для цього немає необхідних підстав. Якщо працівник просить роботодавця про дострокове розірвання строкового трудового договору, не маючи для цього підстав, передбачених законодавством, а роботодавець погоджується його звільнити, сторони домовляються про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (угода сторін).