№ 2 (182)

    Зазвичай, Уряд кожного року видає розпорядження, в якому рекомендує переносити певні робочі дні. Щоправда, впродовж останніх років це відбувається із запізненням й 2019 рік не є винятком — лише 10 січня поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив відповідне розпорядження (тобто прийняв проект, підготовлений Міністерством соціальної політики України).

    Увесь минулий рік ми на сторінках «Консультанта Кадровика» крок за кроком розглядали підстави для звільнення працівників, надаючи як порядок дій за кожною з підстав, так і зразки відповідних кадрових документів. Проте декілька з них ще залишилося й для поточного року. Отож наразі розберемо відносно нову норму Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) щодо можливості звільнення працівника з роботи з «підстав, передбачених іншими законами», яка з’явилася в ньому у 2016 році. Дізнайтеся, чим же була викликана необхідність внесення відповідної норми до КЗпП та який порядок звільнення працівника у цьому випадку.

    Укладаючи трудовий договір, працівник і роботодавець можуть обумовити встановлення працівникові випробування з метою перевірки його відповідності роботі, яка йому доручається. Звісно, ініціатором встановлення випробування є роботодавець, але слід пам’ятати, що, по-перше, це його право, а не обов’язок, і, по-друге, якщо працівник відмовиться від такої умови як випробування, то в односторонньому порядку роботодавець її встановити не зможе — йому доведеться або врахувати думку працівника й скасувати умову про випробування, або ж взагалі відмовитися від укладення трудового договору, оскільки він фактично не може бути укладений, якщо сторони не дійдуть згоди щодо всіх його умов. Тим не менше, все ж таки можливістю встановити випробування не варто нехтувати — адже саме під час випробувального строку викривлення інформації працівником про рівень свого професіоналізму та продуктивності праці майже неможливе (як це можна зробити в резюме чи навіть під час співбесіди), оскільки і роботодавець, і безпосередній керівник бачать усі переваги й недоліки нового працівника «на власні очі». Дізнайтеся, як документально оформити встановлення випробування, продовжити його за потреби, а також як діяти, коли строк випробування добігає до кінця, залежно від його результатів.

    На підприємствах, установах, організаціях (далі ― підприємство) має здійснюватися військовий облік відповідних категорій працівників (призовників і військовозобов’язаних), для чого потрібні також працівники, які будуть опікуватися питаннями військового обліку. Згідно із законодавством, організація обліку призовників та військовозобов’язаних покладається на керівників підприємств і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. Але зрозуміло, що мало хто з керівників підприємств виконує такі обов’язки самостійно — як правило, вони делегують їх своїм підлеглим шляхом видання відповідного наказу, доручаючи певному структурному підрозділу (або працівнику) вести військовий облік військовозобов’язаних та призовників (і найчастіше таким структурним підрозділом стає відділ кадрів). Дізнайтеся, як призначити особу, відповідальну за організацію ведення військового обліку, а також у чому саме полягатиме її робота.

    У цій та наступних статтях цього циклу ми продовжимо «шукати» назви окремих специфічних професій і посад за допомогою у Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі ― КП), галузевих випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі ― ДКХП) та іноді деяких інших нормативно-правових та нормативно-технічних актів.

    Роботодавці лише припускають, що думають їхні працівники про підприємство, але не можуть знати цього напевно. Опитування ж персоналу допомагають зрозуміти, яким насправді є ставлення співробітників до того чи іншого питання та/або до підприємства в цілому. Найбільш популярним видом опитування працівників є виявлення рівня задоволеності персоналу працею. Для чого це з’ясовувати? Хіба й так не ясно задоволені чи ні працівники? Незважаючи на майже риторичне питання, найчастіше виявляється, що навіть на невеликих підприємствах керівники і власники досить часто помиляються щодо думок власного персоналу. На великих же підприємствах керівництво, як правило, взагалі не знайоме особисто з кожним співробітником й лише приблизно уявляє собі скільки і яких працівників працює на підприємстві. У підсумку різні проблеми, що виникають з персоналом (наприклад, підвищення плинності, небажання проявляти ініціативу, ігнорування корпоративних заходів, саботування нововведень) часто виявляються для роботодавця несподіванкою. Дослідження ж персоналу дозволяють вимірювати, відстежувати, а значить, контролювати і покращувати «невидиме»: ставлення співробітників, вияв лояльності до підприємства, мотивацію тощо. Дізнайтеся, яким чином краще проводити опитування, аби  зрозуміти, що насправді думає персонал і чого від нього можна очікувати.

    Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну службу» особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на державну службу, має подати посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою. Процес атестації на вільне володіння державною мовою включає і проходження тестування з української мови.. З огляду на це, у поточному році ми вирішили підготувати цикл матеріалів щодо питань такого тестування, який, сподіваємося, буде корисний не лише тим, кому доведеться пройти цей тест, а й усім, хто бажає поглибити свої знання з української мови. Кожна стаття буде присвячена одному чи декільком запитанням, які можуть міститися у відповідних тестах. Тож бажаємо успіху на тестуванні, а ми допоможемо вам до нього підготуватися!