№ 8 (188)

Такої підстави для звільнення як «смерть працівника» у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) не передбачено, але кадровику все ж доводиться виконувати певні кадрові процедури, які певною мірою подібні до процедур у випадку «справжнього» звільнення, та оформлювати потрібні документи, щоб зафіксувати в усталеному порядку вибуття із списку працівників підприємства померлого працівника. Дізнайтеся, яким має бути порядок дій кадровика в зазначеному випадку.

Стрімко наближається літо — пора року, яка є найбажанішим для більшості працівників часом для використання відпусток. Підготуватися до цієї «гарячої» пори відпочинку варто завчасно, тому наразі з’ясуйте (згадайте), які види відпусток існують та хто з працівників на які відпустки має право (на підставі чого вони надаються), а в наступних номерах ми вже більш детально розглянемо основні види відпусток — щорічні, навчальні, соціальні та за власний рахунок.

Як відомо, особова картка є головним первинним обліковим документом працівника на підприємстві. За допомогою таких документів, у т. ч. особової картки форми П-2, можна, наприклад, визначити стаж роботи для призначення пенсії, оформити дублікат трудової книжки в разі її втрати тощо. До того ж це документ тривалого  зберігання (75 років після звільнення працівника) та інструмент військового обліку. Тож відповідні служби мають дотримуватися чітких вимог щодо оформлення, ведення та зберігання облікових документів, керуючись не лише правилами кадрового діловодства, а й законодавством у сфері захисту персональних даних, архівної справи, обліку призовників і військовозобов’язаних. Ознайомтеся із загальними правилами щодо ведення особової картки П-2 та дізнайтеся, як її правильно заповнити.

Продовжуючи тему застосування на практиці Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП) у різних специфічних випадках, наразі розглянемо окремі ситуації із застосуванням КП, що пов’язані з працівниками, які виконують функції різноманітних «помічників» (незалежно від того, чи фігурує слово «помічник» безпосередньо у назві їхньої посади), а також відповімо на можливі запитання, що можуть виникнути у відповідних випадках.

Кожному з нас в різних життєвих ситуаціях доводи брати участь в конфлікті: в ролі ініціатора, його опонента чи спостерігача. Сьогодні багато керівників або прагнуть «придушувати» конфлікти, або не хочуть втручатися в них. Обидві позиції помилкові, бо вони призводять до значних витрат в діяльності підприємства. Перша позиція може перешкоджати розвитку потрібних, корисних для підприємства конфліктів (так-так, існують й такі, але про це трохи пізніше). Друга ж позиція дає можливість вільно розвиватися тим конфліктам, які завдають шкоди підприємству в цілому і кожній з працюючих на ньому людині зокрема. Таким чином, і директору підприємства, і керівникам структурних підрозділів, і кадровикам варто навчитися управляти конфліктами, оскільки це вміння необхідне для ефективної роботи підприємства.

Русизми та канцеляризми — одні з найпоширеніших помилок у діловому слововживанні. Протягом довгого часу українська мова майже не використовувалася в діловодстві або використовувалась у максимально спотвореному вигляді, наближеному до російської. Це і призвело до ситуації, коли «неправильні» слова здаються нам звичними та «нормальними», а нормативне слововживання «якимсь не таким». Але, сподіваємось, з часом ситуація поліпшиться, а наші поради допоможуть уникнути найпоширеніших помилок слововживання.