№ 5 (185)

Коли у попередніх номерах газети ми розглядали особливості звільнення деяких категорій працівників, зокрема згідно з різними пунктами ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП), йшлося, насамперед, про різні професійні категорії працівників, Між тим у КЗпП передбачено підстави для звільнення у відповідних випадках не лише окремих професійних категорій працівників, але також, так би мовити, і певних «вікових категорій», а саме тих працівників, які належать до категорії неповнолітніх. З’ясуємо, в яких випадках слід звільняти неповнолітніх працівників та як оформлювати відповідні документи.

Усі роботодавці час від часу проводять на своїх підприємствах різноманітні зміни, починаючи від усіляких дрібниць на кшталт банальної заміни офісних меблів чи виробничих верстатів й завершуючи загальною реорганізацією підприємства. Зрозуміло, що якщо певні зміни є «дрібними», то їх проводять, не дотримуючись якихось правил і, зазвичай, взагалі не попереджаючи про це працівників (хіба що з власної ініціативи роботодавець виявить бажання обговорити зі своїми працівниками, приміром, колір нових шпалер у офісі чи незначну зміну асортименту товару у точках продажу). А от якщо зміни зачіпатимуть істотні умови праці працівників, наприклад режим їхньої роботи чи оплату праці, роботодавець зобов’язаний у разі їх проведення діяти згідно з трудовим законодавством, дотримуючись певного алгоритму. Дізнайтеся, які ж саме зміни належать до «істотних» та ознайомтеся з етапами їх проведення.

У попередньому номері газети ми розглянули основні питання організації взаємодії бухгалтерської і кадрової служби, а також способи їх документального оформлення у відповідних Положеннях про структурні підрозділи. Наразі з’ясуємо, як можуть допомогти налагодити ефективні відносини між відділом кадрів і бухгалтерією правильно розроблені посадові інструкції та графіки документообігу.

Продовжуючи у статтях цього циклу пошук у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі ― КП) деяких специфічних професійних категорій, у цьому номері газети для допомоги кадровикам ми підшукаємо доречні посади для наукових співробітників приватних підприємств, психологів у відділі кадрів і «керівників» кухарів.

Сучасний керівник як усього підприємства, так і будь-якого структурного підрозділу, в т. ч. й відділу кадрів, не в змозі одноосібно вирішувати усі виникаючі управлінські проблеми, навіть ті, що безпосередньо входять до кола його обов’язків, оскільки їх занадто багато, вони різноманітні і специфічні, а знання, досвід і, головне, наявний запас часу будь-якої людини — обмежені. Тому, зберігаючи за собою такі важливі завдання як вироблення стратегії діяльності підприємства чи його структурного підрозділу, контроль і загальне управління, керівник передає рішення менш значних проблем, а також необхідні для цього права і пов’язану з ними відповідальність своїм підлеглим, які володіють необхідними знаннями та досвідом і зацікавлені прийняти участь в управлінні. Наразі з’ясуємо, які ж саме повноваження варто делегувати, а які — ні, розглянемо покроковий алгоритм дій та принципи ефективного делегування повноважень, а також ознайомимося з типовими проблемами та помилками, які можуть виникати під час цього процесу.

В українській мові є декілька способів позначати час. Але саме позначення часу часто спричиняє помилки у мовленні. Тож як правильно це робити, а чого варто уникати — розглянемо у цій статті. До речі, дехто вважає ці ускладнення зайвими: адже час можна записати, використовуючи просто цифри. Це так, але варто зазначити, що, по-перше, правильно записати за допомогою цифр час теж треба вміти, а по-друге, озвучувати написане цифрами все ж доведеться словами, таким чином наші поради у будь-якому випадку не будуть зайвими.