Звільнення з роботи

    Чинне законодавство висуває до процедури звільнення низку вимог, порушення яких може призвести до значних негативних наслідків для роботодавця. Кожна з підстав звільнення має свої особливості застосування, проте існує кілька основних етапів, що характерні для всіх випадків розірвання трудових договорів.

Загальний алгоритм звільнення з роботи

На застосування підстав звільнення з ініціативи роботодавця законодавством встановлено ряд обмежень, зокрема, не допускається звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника а також у період його відпустки. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (частина третя ст. 40 КЗпП).

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а роботодавець зобов’язаний у встановленому порядку його звільнити.

    У разі незаконного звільнення працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ст. 235 КЗпП). Незаконним визнається звільнення на незаконній підставі або з порушенням процедури, передбаченої законодавством. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП).

    Працівники підлягають звільненню з ініціативи роботодавця у зв’язку зі скороченням чисельності або штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП. Про наступне звільнення такі працівники мають бути попереджені не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати звільнення. Просимо роз’яснити, коли саме має бути проведено скорочення штату: з дня, коли було видано відповідний наказ (і хоча посади працівників скорочено, вони продовжують працювати фактично поза штатом протягом двох місяців з дати їх попередження до дня запланованого вивільнення), чи скорочення посад (виведення їх зі штатного розпису) відбувається на наступний день після фактичного вивільнення працівників у зв’язку зі скороченням?

    Особу прийняли на роботу за строковим трудовим договором на час хвороби основного працівника. Останній після закінчення лікарняного виходить на роботу в понеділок, імовірно, особу потрібно звільнити в неділю, але це вихідний. У який день потрібно оформити звільнення?

    Чи можна звільнити працівника в останній день відпустки, наданої йому перед звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, якщо Закон України «Про відпустки» дозволяє використати відпустку перед звільненням, а КЗпП забороняє звільнення з ініціативи роботодавця в період відпустки?

    Що робити, якщо працівник відмовився підписувати повідомлення про скорочення і надав листок непрацездатності в день повідомлення про скорочення?

    Чи потрібно інвалідам «відпрацьовувати» два тижні після попередження роботодавця про звільнення з роботи з власним бажанням?

    Чи може працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, звільнитися за власним бажанням і не виходити на роботу перед звільненням, оскільки хоче працювати повний робочий день на іншому підприємстві?