Особливі категорії працівників

    Гарантії прийняття на роботу Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати заробітну плату: — з мотивів, пов’язаних із вагітністю; — через наявність дітей віком до трьох років; — одиноким матерям — за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. У разі відмові роботодавець зобов’язаний повідомити їм про причини в письмовій формі. Такі причини мають бути поважними, наприклад, відсутність вільного робочого місця, недостатній рівень кваліфікації, шкідливі умови праці тощо (ст. 184 КЗпП).

Граничні норми підіймання та переміщення важких речей жінками

    Неповнолітні працівники у трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, передбаченим законодавством України. Для прийняття на роботу неповнолітніх певного віку потрібна згода батьків.

    Відповідно до ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» для застосування праці іноземців необхідно отримати дозвіл на їх працевлаштування (такий дозвіл не потрібний лише в окремих нижчезазначених випадках).

    Відповідно до статті 243 Сімейного кодексу опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною у віці від 14 до 18 років. Прийомні батьки — це подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 256² Сімейного кодексу). Прийомна сім’я — це сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від одного до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання. Рішення про створення прийомної сім’ї приймається районною державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради. Між прийомними батьками й органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім’ї, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім’ї (ст. 256⁴ Сімейного Кодексу).

    Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що під час взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

    Відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», окремі пільги та гарантії надаються працівникам із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для встановлення пільг і компенсацій визначено чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про належність до певної категорії йдеться в посвідченні, яке видається особам, постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи. Залежно від категорії постраждалі особи мають певні пільги, встановлені статтями 20–24 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пільги перелічені в Таблиці. 

    Правовий статус громадян, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначається КЗпП, а також Законами «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тощо. 

    Відповідно до ст. 7 КЗпП особливості регулювання праці працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, встановлюються законодавством.
    Як зазначено у Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 підприємець – фізична особа — це громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність. Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

    Питання надання пільг ветеранам війни регулюється Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст. 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Залежно від того, до якої категорії відносяться ветерани війни, вони мають право на певні пільги.

    Працівниця, яка працювала на повну ставку, перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. У цей час на підприємстві відбувається реорганізація. У новій структурі посада, яку працівниця обіймала до відпустки, передбачена, але вже як 0,5 ставки. Якими мають бути дії кадрової служби в цій ситуації?