«Консультант Кадровика»

    Питанням мотивації працівників зараз приділяють все більше уваги як керівники підприємств, так і кадровики та фахівці з управління персоналом, оскільки від того, якими мотивуваннями керується людина у трудовій діяльності, залежить і її ставлення до роботи. Водночас, подекуди прикладаючи максимум зусиль для мотивації персоналу, досить часто роботодавці не помічають чинників, які дають зворотний ефект, негативно впливаючи на трудову діяльність співробітників. Дізнайтеся, які ж саме фактори призводять до виникнення демотивації персоналу, що виявляється у зниженні мотивації працівників, як їх розпізнати на початковій стадії та, головне, що робити, якщо ви помітили ознаки демотивації у своїх працівників.

    Звільнення за угодою сторін часто є «компромісним» для роботодавця та працівника видом звільнення, коли роботодавець іноді з певних причин не хоче звільняти працівника з власної ініціативи (хоча для цього і може бути достатньо підстав), бо є ймовірність трудового спору, який може бути вирішений і не на користь роботодавця, або ж роботодавець не хоче дотримуватися іноді дещо ускладненого й затратного для нього порядку звільнення, як, наприклад, при звільненні у зв’язку зі скороченням штату. Для працівника це також іноді «зручний» вид звільнення, бо у цьому випадку в його трудовій книжці буде відсутній запис про «справжню» причину його звільнення з роботи негативного для працівника характеру (приміром, у зв’язку з незадовільними результатами випробування, за прогул тощо), який може утруднити для нього перспективи його подальшого працевлаштування. З’ясуйте, як же правильно звільнити працівника за угодою сторін та якого порядку дій слід дотримуватися у цьому випадку.

    В умовах сьогодення державним службовцям належить найважливіша роль у вирішенні завдань зміцнення української державності й втілення соціально-економічних перетворень на засадах права. У той же час складність та суперечність реформ, недостатня чіткість і постійна зміна нормативно-правової бази призводять до різних правопорушень, а оптимізація витрат держбюджету та вимоги до України світових економічних і політичних структур потребують скорочення державного апарату. З огляду на це, наразі є особливо актуальними питання, пов’язані з призначенням на посаду й набуттям статусу державного службовця. Тож дізнайтеся, які документи необхідні для призначення на посаду держслужбовця та хто їх має перевіряти, як правильно скласти акт про призначення й інформувати Державну фіскальну службу про укладення трудового договору, а також яка передбачена відповідальність за неповідомлення податківців про прийняття на посаду держслужбовця.

    Нагадаємо, що наказом від 15 травня 2018 р. № 511 Міністерство фінансів України (далі ― Мінфін) затвердило зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ― ЄСВ), затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 р. № 435 (далі ― Порядок № 435). Таке нововведення призвело до того, що відтепер форма ЄСВ-звітності має нову редакцію, що відображено, зокрема, у збільшенні граф для заповнення таблиць форми № Д4.

    Сьогодні дуже швидко змінюються як зовнішні, так і внутрішні умови функціонування підприємств, що змушує роботодавців шукати найбільш дієві шляхи підвищення продуктивності та ефективності праці. Тепер роботодавці значно більше зацікавлені в тому, щоб мати висококваліфікований і компетентний персонал, здатний створювати товари і послуги, які могли б успішно витримати ринкову конкуренцію. Наразі, в умовах стрімких змін ринкової ситуації, надзвичайно потрібні яскраві таланти і свіжі ідеї, здатні забезпечити високий рівень конкурентоспроможності. Тому саме ті роботодавці, які готові інвестувати гроші в навчання своїх співробітників, можуть розраховувати на те, що працівники, які підвищили рівень своєї професійної підготовки, зможуть легше і швидше вирішувати більш складні завдання, будуть наполегливіше шукати і частіше знаходити найкращі виходи зі складних ситуацій, швидше долати труднощі в роботі. Отож дізнайтеся, які існують види та методи навчання персоналу та з’ясуйте, яким чином краще організувати навчання працівників саме вашого підприємства.

    В усі часи одним із найважливіших завдань держави було інформаційна безпека та охорона державної таємниці зокрема. А від збереження таємниці не в останню чергу залежить успіх проекту чи ефективність роботи усього підприємства. Сьогодні до основних загроз національній безпеці України в інформаційній сфері віднесемо витік інформації, яка становить державну таємницю. Ці обставини ще більше актуалізують значення інформації, що складає державну таємницю. В Україні заради охорони інформації, що становить державну таємницю, встановлена загальнодержавна система організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативних заходів. Отже, яку ж інформацію слід вважати такою, що містить державну таємницю? На які нормативно-правові акти слід зважати кадровикам та юристам підприємства? Яка форма подання інформації, що включена до Зводу відомостей, що містять державну таємницю? Що вносити до облікової картки громадянина про надання допуску до державної таємниці? Усі ці питання не втрачають своєї актуальності та вимагають на роз’яснення.

   У попередній статті циклу про класифікатори професій ми розглянули загальні принципи їх побудови, питання використання для різних цілей, а також іноземний досвід класифікації професій. Наразі більш детально зосередимося на Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі ― КП), зокрема, дізнаємося про історію його розробки і сучасний правовий статус.

    Напевно, вже ні в кого не викликає сумніву, що від того, наскільки ефективною виявиться праця співробітників підприємства, залежить і його успіх. Однак далеко не всі керівники розуміють, як важко керувати цим найважливішим для підприємства ресурсом — персоналом, та що потрібно зробити, аби використовувати його можливості максимально результативно. Якими б правильними, вчасними та сильними не були рішення керівників, ефект від них може бути отримано тільки тоді, коли вони вдало втілені у справи працівниками підприємства. А для цього необхідно, аби співробітники були зацікавлені в результатах своєї праці, й тут ми стикаємося з найважливішим аспектом управління — мотивацією. Але наразі не будемо говорити про найголовніший метод мотивації, який полягає у підвищенні заробітної плати та виплати премій, а зосередимося на способах нематеріального стимулювання, розглянемо процес розробки й оптимізації такої моделі мотивації, а також з’ясуємо, яким чином можна оцінити її результативність.

    Аби правильно вирішувати питання, пов’язані з різними видами навчання працівників, кадровикам безумовно слід добре знати і основні норми та положення законодавства України про освіту. Наприклад, порядок надання працівникам різних видів навчальних відпусток, тривалість таких відпусток, що може залежати і від відповідного виду (рівня) освіти, яку працівник здобуває та/або відповідного виду навчального закладу, де працівник навчається. Крім того, знання законодавства про освіту допоможе кадровикам підприємств, установ, організацій (далі ― підприємство) і в інших питаннях кадрової діяльності, приміром, для правильного визначення і формулювання кваліфікаційних вимог до різних працівників у відповідних документах підприємства (посадових інструкціях, профілях посад, положеннях про структурні підрозділи, положеннях про конкурсний відбір тощо). Також знання відповідного законодавства стане в нагоді кадровикам під час розгляду документів про освіту, які відповідно до законодавства зобов’язані пред’являти працівники при оформленні на роботу практично за всіма посадами та професіями.

    Законодавство передбачає надання працівникові різних видів як оплачуваних, так і неоплачуваних відпусток, при цьому більшість з них може використовуватися працівником на власний розсуд, а деякі — лише для певних специфічних цілей. Саме до останніх і належать, зокрема, так звані «навчальні» відпустки, з назви яких вбачається і загальна мета їх надання — навчання працівника. Дізнайтеся, якими бувають різновиди «навчальних» відпусток, коли і на підставі чого вони надаються, а також ознайомтеся з особливостями та порядком їхнього оформлення.

0