«Консультант Кадровика»
З питаннями охорони праці тісно пов’язані і питання пожежної безпеки, що наприклад, відбито у ст. 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі ― Закон № 2694), у якій зазначається, що діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом № 2694, а також іншими нормативно-правовими актами, у т. ч. і Законом України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. № 3745-XII (далі ― Закон № 3745). Разом з тим, після прийняття Кодексу цивільного захисту України (далі ― КЦЗ) Закон № 3745 з 1 липня 2013 р. втратив чинність, як також згодом втратили чинність і деякі інші нормативно-правові акти, що були пов’язані із пожежною безпекою. Дізнайтеся, які ж нормативні документи та яким чином регулюють сьогодні різні питання, пов’язані з пожежною безпекою — адже попри зовнішню рутинність цієї сфери функціонування підприємства, від її правильної організації залежать життя, здоров’я і долі людей.
Наша робота ― це місце, де ми не тільки виконуємо свої трудові обов’язки, але і спілкуємося з колегами та керівництвом. І досить часто відносини саме з начальником налагоджуються не так, як нам би хотілося. Сьогодні конфлікти з керівництвом ― одна з найчастіших причин робочих стресів, скандалів і «гучних» звільнень. Тож дізнайтеся, як їх уникнути, й правильно збудувати відносини з керівництвом ― адже окрім того, що вони можуть стати підтримкою вашому просуванню кар’єрними сходами, нормальне спілкування з начальником дозволить просто працювати, не витрачаючи свій час та сили на обмірковування безглуздих ситуацій.
В умовах інтенсивного використання трудових ресурсів не буде зайвим торкнутися окремих питань праці й відпочинку працівників, зокрема, порядку надання відпустки для догляду за дитиною. Сьогодні трудовим законодавством передбачено надання відпустки для догляду за дитиною у першу чергу матері. Однак таку відпустку може бути надано й батьку дитини чи іншому родичу. Отже, який взагалі існує порядок надання відпустки для догляду за дитиною та зарахування її до стажу роботи? На практиці можуть також виникнути питання надання додаткових відпусток особам, які мають дітей та у зв’язку із всиновленням. Які існують державні гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері? Чи має право батько піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, якщо мама дитини має І групу по захворюванню та звільнена з роботи?Що потрібно надати батькові для правильного оформлення означеної відпустки? Чи можна перервати таку відпустку та які правові наслідки цього? Наведений комплекс питань є достатньо актуальним та вимагає пояснення.
Аби пенсію було призначено певній особі, вона повинна подати (самостійно або через своїх представників, у т. ч. й відділ кадрів свого підприємства)відповідний комплект належним чином оформлених документів до відповідного органу Пенсійного фонду України (далі ― ПФУ), який, у свою чергу, має розглянути подані документи та прийняти рішення щодо призначення пенсії. Дізнайтеся, якими нормативно-правовими актами регулюється зазначена процедура, як її правильно провести, а також ознайомтеся зі зразками документів, що знадобляться для оформлення пенсії.
Скільки заступників може бути у начальника відділу або у директора підприємства? На це питання у кожного роботодавця своя відповідь, оскільки в Україні нормативно визначено кількість заступників начальників відділів тільки на рівні державної служби, в усіх інших видах діяльності кількість «замів» різних рівнів законом не обмежується. Утім, трапляється ситуація, коли й директор не зовсім упевнений, що існує необхідність подрібнювати (укрупнювати) напрями діяльності підприємства, які мають очолювати підлеглі йому топ-менеджери. Нерідко з подібних організаційно-управлінських питань звертаються й до фахової думки кадровиків. Дізнайтеся завчасно, на які функціональні обов’язки діючих та потенційних заступників керівників слід звертати увагу, аби визначити реальну потребу в них вашого підприємства.
Питання про те, що робити з працівником, який заважає працювати іншим й внаслідок цього приносить набагато більше шкоди підприємству, ніж користі, хвилює багатьох роботодавців та керівників різних рівнів. Звісно, існує трудове законодавство, проте якщо працівник не порушує дисципліну, вчасно приходить на роботу та більш-менш якісно виконує свої обов’язки, то законної підстави для його звільнення не має. Кожне підприємство, залежно від своїх масштабів, напрямів діяльності та, найголовніше, від методів організації роботи з персоналом, вирішує такі проблеми по-різному — хтось пропонує звільнитися за угодою сторін з виплатою непоганої компенсації, хтось приймає рішення про скорочення відповідної посади, а хтось створює умови, коли «незручний» працівник сам починає виявляти бажання звільнитися. Проте іноді навіть безпосередні керівники, не кажучи вже про директорів підприємств, просто не розуміють, що якийсь один співробітник вносить деструктив у діяльність всього структурного підрозділу або й усього підприємства в цілому. Тож з’ясуйте, яких саме працівників варто позбутися якомога скоріше та чому — адже ви можете місяцями роздумувати, внаслідок чого різко знизилася продуктивність праці, не помічаючи, що причина криється в одній людині.
Серед різних категорій працівників, трудові відносини з якими можна розірвати з ініціативи роботодавця на підставі відповідного пункту ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) є і так звані «посадові особи», яких можна звільнити у випадку припинення їхніх повноважень. Ознайомтеся з правовими підставами для такого звільнення, можливими випадками, коли це може статися, а також з процедурою звільнення у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб.
Відомо, що донорам надається додатковий день відпочинку за день до давання крові зі збереженням середнього заробітку. Якщо працівник працює за поденним обліком робочого часу — з понеділка по п’ятницю (суботу) — труднощів з оплатою та наданням такого дня не виникає. А якщо працює за підсумованим обліком робочого часу, то що тоді є днем відпочинку? Як його оплачувати? Як бути, якщо кров давалася під час відпустки? Закон про донорство ці питання регулює не в повній мірі, тож спробуємо розглянути їх через призму роз’яснень Міністерства соціальної політики України (далі ― Мінсоцполітики).
На практиці переважна частина осіб, які звертаються за призначенням пенсій до відповідних органів Пенсійного Фонду України (далі ― ПФУ) отримують у встановленому порядку повідомлення про призначення їм пенсій. Разом з тим, деякі особи можуть отримати повідомлення про відмову у призначення їм пенсії або деякі з них можуть вважати, що органи ПФУ не правильно обчислили їм розмір пенсій або не правомірно не врахували при призначенні їм пенсій окремі періоди їхньої діяльності тощо. Якщо зазначені або відповідні інші «претензії» до органів ПФУ на думку особи є слушними та обґрунтованими, вона може оскаржити відповідні рішення органів ПФУ в усталеному порядку, про який ви і дізнаєтеся більш детально з цієї статті.
До редакції нашого видання досить часто надходять листи читачів, з яких можна дізнатися, що окремі керівники підприємств, установ та організацій (далі ― підприємства), переважно приватної форми власності, не зовсім правильно розуміють роль та значення Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі ― КП) у кадровій роботі, нехтують його застосуванням при вирішенні різних питань управління персоналом і, зокрема, відмовляються з різних причин враховувати його норми й положення під час розроблення штатних розписів новоутворених підприємств або змінювати «традиційні» назви посад на вже існуючих підприємствах у випадку їхньої невідповідності КП. При цьому кадровикам таких підприємств, попри добре знання трудового законодавства, все ж іноді не вистачає аргументів, щоб довести необхідність та корисність застосування КП. А інколи і самі кадровики не знають, як правильно використовувати КП і для чого взагалі він потрібен. Тому, аби допомогти працівникам відділу кадрів у вирішенні всіх можливих питань щодо застосування КП у кадровій роботі, ми розпочинаємо з цього номера газети цикл статей на цю тему.
