«Консультант Кадровика»
Усі працівники знають, що вони не зобов’язані працювати у вихідні і святкові дні, але не всі знають «де про це сказано?». Також не усі знають, що інколи деякі з них за певних обставин все ж таки повинні працювати і у вихідні та святкові дні, а ті що знають ― не завжди впевнені за яких саме із зазначених обставин така праця можлива, і як у такому випадку їм компенсується ця праця? На усі зазначені запитання з посиланням на відповідні норми законодавства ми і дамо відповіді у цій статті, що дозволить кадровикам краще орієнтуватися у відповідних питаннях та за необхідності давати відповідні роз’яснення окремим працівникам для уникнення можливих трудових спорів.
Бувають випадки, коли працівник не звільнений з роботи, не перебуває на лікарняному або у відпустці, але все одно не виконує своїх безпосередніх посадових або робочих обов’язків, не перебуває на своєму робочому місці, і при цьому все одно продовжує отримувати свою заробітну плату. Зокрема таке може бути, коли працівник залучається в усталеному порядку до виконання своїх так званих «державних або громадських обов’язків». Дізнайтеся, що з це за обов’язки, який порядок до їх залучення та яким чином це відобразити у кадровій документації.
Практично усім кадровикам доводилося вирішувати різні питання, котрі пов’язані зі звільненням працівників з роботи, але не усім доводилося мати справу з відстороненням працівника від роботи. Разом з тим, ніхто не застрахований від цього у майбутньому, тому усім кадровикам корисно ознайомитися з різними нюансами процедури відсторонення працівника від роботи, виплати йому заробітної плати за період відсторонення, а також іншими нюансами «статусу» відстороненого від роботи працівника, коли він фактично не працює, але дія його трудового договору при цьому не припиняється.
Не всі працівники відпочивають в один час, тобто коли одні працівники, приміром, мають щорічну відпустку або вихідний день, інші працівники можуть працювати саме у цей час. Зокрема під час відпочинку одних працівників можуть працювати багато працівників спеціалізованих підприємств, установ, організацій (далі ― підприємство), які спеціалізуються на надані відповідних послуг, які спрямовані на те, аби відпочинок інших працівників був достатньо приємним (цікавим, комфортним), ну і, звісно, дозволив хоча б на деякий час забути про роботу. Зазначені послуги можуть надавати підприємства різних сфер діяльності, наприклад, туристичні агентства, готелі, ресторани, різні клуби, салони тощо, працівники яких можуть працювати на різних посадах та виконувати різноманітні обов’язки. Щоб допомогти не заплутатися в них тим кадровикам, які, наприклад, після своєї приємної відпустки раптом змінять своє попереднє місце роботи на промисловому підприємстві на одне із зазначених підприємств «сфери відпочинку». Наведемо у цій статті основні назви посад і професій зазначеної сфери з прикладами основних завдань та обов’язків для деяких з них.
Будь-хто з працівників підприємства може опинитися у скрутній фінансовій ситуації, коли виникає потреба взяти гроші в борг для вирішення проблемних питань. Окрім фізичних осіб – позикодавців, тобто звичайних пересічних громадян, для працюючого громадянина досить часто роль позичальника виконує саме його підприємство. Дізнайтеся, як вітчизняне законодавство тлумачить такі відносини, якими нормами слід керуватися роботодавцю, щоб надати працівникові грошову позику, не порушуючи чинне законодавство, які документи слід оформити та що робити, якщо працівник на час звільнення не повернув отриману позику.
На жаль, все ще бувають випадки, коли окремі працівники з’являються на роботу у нетверезому або іншому подібному стані, через що вони не можуть ефективно і якісно виконувати свої функціональні обов’язки, бо робота у такому стані може призвести до порушення правил і норм з охорони праці, нещасного випадку, виготовлення бракованої продукції, помилок під час виконання складних завдань тощо. При цьому зазначені негативні наслідки можуть стосуватися не лише самого працівника, який знаходиться у нетверезому стані, але й інших осіб, які можуть контактувати з ним у процесі роботи. Безсумнівно такі випадки не можуть «влаштовувати» будь якого роботодавця, тому законодавством й передбачені широкі права для прийняття відповідних заходів щодо таких працівників, у т. ч. й звільнення. Дізнайтеся, як правильно провести процедуру розірвання трудового договору за такою підставою.
Ще минулого року частка працівників, котрі мали право на пенсію за вислугу років, була достатньо значною серед усіх претендентів на пенсію, і включала, зокрема, такі відносно великі групи працівників, як медичні та педагогічні працівники. Разом з тим, у зв’язку з проведенням пенсійної реформи в Україні, кількість категорій працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, значно скоротилася, хоча працівники деяких таких категорії, для яких була передбачена можливість виходу на пенсію за вислугу років попереднім законодавством, все ще можуть виходити на таку пенсію у певних випадках. Довідайтеся, хто ж саме має право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством.
Запізнення співробітників на роботу — болюча тема для багатьох роботодавців. Звісно, трудове законодавство містить таку підставу для звільнення працівників як систематичне невиконання ними без поважних причин обов’язків, покладених на них трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, й регулярні запізнення на роботу теж можуть при належному оформленні підпадати під цю підставу розірвання трудового договору. Проте у більшості випадків роботодавець не має бажання втрачати своїх працівників через запізнення (особливо, якщо рівень їхньої кваліфікації та працездатності є досить високим). Водночас, зі звичкою працівників постійно запізнюватися на роботу все ж таки слід боротися. З’ясуйте, що ж є причиною такої поведінки співробітників та які є способи її змінити на краще.
Про можливість звільнення у зв’язку зі встановленням невідповідності працівника займаній протягом строку випробування йдеться у п. 11 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП). Зазначена підстава для звільнення певною мірою подібна до вказаної у п. 2 ст. 40 КЗпП, що також пов’язана з невідповідністю працівника займаній посаді (її особливості були розглянуті у № 2 (158) газети «Консультант Кадровика» за поточний рік). Разом з тим можливість звільнення працівника у зв’язку з його невідповідністю займані посаді за п. 11 ст. 40 КЗпП обмежена строком випробування, яке, до того ж, можна встановлювати не всім категоріям працівників. Довідайтеся, як перевірити правомірність встановлення випробування, а також ознайомтеся з порядком дій і зразками відповідних документів у разі прийняття рішення про звільнення працівника за результатами випробування.
Як відомо, українське трудове законодавство за успіхи у роботі дає роботодавцю право застосовувати широкий спектр заохочень щодо працівників. Це позитивно впливає на продуктивність праці й виробничий процес, є потужним та ефективним чинником стимулювання працівників до більш творчої і активної роботи та відображенням позитивної оцінки роботодавцем дій працівника. Роботодавець має своєчасно здійснювати оцінку результатів праці персоналу підприємства й застосовувати, за наявності для цього підстав, заходи матеріального та морального заохочення, враховуючи, що запізніла чи необ’єктивна оцінка не лише знижує активність працівників, а й може негативно вплинути на їхній моральний стан і продуктивність праці. Дізнайтеся, як розробити «заохочувальне» положення, ознайомтеся з порядком застосування заохочень, оформленням необхідних для цього документів, а також правилами внесення відповідних записів до трудових книжок працівників.
