2019

Від професійного вигорання не застрахований ніхто. Навіть найдосвідченіші, сильні духом та мотивовані фахівці іноді (як правило, по понеділках) просинаються з думкою, що вихідних для відпочинку знову не вистачило, сама лише згадка про майбутній робочий день напружує, колеги дратують. Наслідки ж професійного вигорання (а також емоційного, яке, зазвичай, супроводжує професійне) токсичні як для самого працівника, так і для всього підприємства. Дізнайтеся, як запобігти професійному вигоранню, як його розпізнати на первісних етапах та що робити, якщо воно все ж виникло у вас чи ваших підлеглих, аби процес відновлення тривав недовго і щоб цей синдром не поширився на весь колектив.

Багато ускладнень спричиняє застосування апострофа та м’якого знаку в українській мові. І хоча більшість проводить для себе аналогію з російською (твердий знак відповідає апострофу, а м’який використовується для пом’якшення), все одно є декілька нюансів, про які варто знати, щоб не припускатися помилок. Тим паче такі помилки впадають в очі в офіційно-ділових та рекламних матеріалах. Тож розглянемо усі нюанси вживання цих знаків в українській мові, які дадуть вам змогу уникнути помилок у письмі.

Оскільки робота за сумісництвом згідно із законодавством характеризується цілим рядом особливостей трудових відносин, то й порядок оформлення відповідної кадрової документації, а також роботи з відповідними документами у цьому випадку також має певні особливості. Дізнайтеся, які саме, а також ознайомтеся зі зразками відповідних документів.

У багатьох роботодавців виникають ситуації, коли їм потрібні висококваліфіковані працівники за певними професійними спеціалізаціями, але їх дуже важко знайти на ринку праці. Водночас, і деяким працівникам не вистачає їхньої заробітної плати на певні потреби, внаслідок чого виникає необхідність у додатковій роботі. Пом’якшити або навіть повністю вирішити такі обопільні проблеми роботодавців і працівників у зазначених випадках часто може допомогти робота за сумісництвом. Дізнайтеся, які особливості слід враховувати під час прийняття вже працюючих осіб на іншу роботу на умовах сумісництва та у процесі трудових відносин, а також згадайте про нюанси такої роботи для різних категорій працівників.

Встановлення суміщення професій (посад) є однім із способів покладання на працівника додаткових обов’язків, що у багатьох випадках може бути привабливим як для роботодавця, так і для самого працівника, якщо це, наприклад, суттєво збільшує розмір його заробітної плати і не потребує при цьому занадто великого збільшення його зусиль у процесі роботи. Також за деяких обставин роботодавець може встановлювати суміщення професій (посад) навіть тоді, коли працівник цього не бажає, але вимушений погоджуватися на нього під загрозою звільнення. Довідайтеся про основні особливості регулювання трудових відносин у випадку встановлення суміщення професій (посад), з’ясуйте, чим цей спосіб покладання на працівника додаткових обов’язків відрізняється від інших, а також ознайомтеся зі прикладами різноманітних формулювань і зразками документів, які знадобляться для оформлення суміщення.

Оформити виконання працівником додаткових посадових обов’язків, які є основними для працівників за іншими професіями (посадами), можна по-різному. Зокрема, якщо зазначені «інші професії (посади)», передбачені у штатному розписі, є вакантними, то виконання усіх або окремих обов’язків за такими професіями (посадами) можливе на умовах сумісництва або суміщення професій (посад). Якщо ж виконуються додаткові обов’язки, які є основними також для інших професій (посад) згідно зі штатним розписом, але такі інші професії (посади) не є вакантними, або їх взагалі немає у штатному розписі — то таке виконання обов’язків вже не буде вважатися сумісництвом або суміщенням професій (посад), і тому може оформлюватися в інші способи, які ми і розглянемо далі детальніше.

Коли йдеться про виконання працівником підприємства, установи, організації (далі — підприємство) певних додаткових обов’язків, переважно маються на увазі такі обов’язки, які не передбачені безпосередньо у кваліфікаційних характеристиках відповідних професій (посад), але, можливо, передбачені у кваліфікаційних характеристиках інших професій, наприклад, виконання інженером окремих обов’язків економіста тощо. Разом із тим, до посадових (робочих) інструкцій працівників можуть також додаватися й окремі обов’язки, які хоча і не передбачені безпосередньо у кваліфікаційних характеристиках професій (посад), але які натомість можуть бути передбачені іншими нормативно-правовими та/або нормативно-технічними актами. Тому такі обов’язки, з одного боку, формально можна вважати «додатковими» (оскільки вони «додаються» до передбачених у кваліфікаційних характеристиках обов’язків), а, з іншого боку, вони є не зовсім «додаткові», оскільки також безпосередньо передбачені конкретними іншими нормативно-правовими актами для певних професійних категорій.

У практиці багатьох підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) час від часу з різних причин виникають простої у роботі — випадки, коли призупиняється робота чи-то одного – декількох окремих працівників, чи-то певного структурного підрозділу або ж й усього підприємства в цілому. Це може бути обумовлено будь-чим — приміром, невчасними поставками від контрагентів, аварією на виробництві, несправністю технологічного обладнання, без усунення яких не може продовжитись процес виробництва, тощо. Дізнайтеся, як діяти у подібних випадках та яким чином документально оформити простій, залежно від його виду.

На початку поточного року ми детально розглядали питання взаємодії відділу кадрів з бухгалтерією, де, серед іншого, показали, що у деяких випадках окремі завдання та обов’язки працівників відділу кадрів можуть покладатися на працівників бухгалтерії і навпаки. Така тісна й безпосередня взаємодія кадровиків й бухгалтерів характерна для невеликих і середніх підприємств, у той час як на великих підприємствах до такої взаємодії часто залучається й відділ організації праці та заробітної плати, який, як вбачається із його назви, може виконувати деякі функції і відділу кадрів, і бухгалтерії.