Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, відповідно до статті 2 КЗпП.
Поняття «фізична особа — підприємець» входить до поняття «фізична особа», оскільки громадянин, який бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур лише набуває нової ознаки — «підприємець», не втрачаючи статусу фізособи.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілки (профспілковим представником) на основі типових правил (ст. 142 КЗпП).
Таким чином, відсутність у роботодавця правил внутрішнього трудового розпорядку є порушеннями законодавства про працю.
Роботодавці, винні у порушенні законодавства про працю, несуть фінансову (ст. 265 КЗпП) та адмінвідповідальність (ст. 41 КУпАП).
Крім цього, оскільки ФОП у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку.
Трудовим колективом у цьому випадку є особи, які уклали з підприємцем трудовий договір.
Про це йдеться у листі Мінсоцполітики.
