ВС/КАС висловився з приводу правомірності одночасного притягнення підприємця до відповідальності за частиною другою статті 265 КЗпП та частиною третьою статті 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (постанова ВС/КАС від 21 грудня 2018 р. у справі № 814/2156/16).
Так, і частиною другою статті 265 КЗпП і частиною третьої статті 41 КпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Водночас штраф за частиною другою статті 265 КЗпП є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною третьою статті 41 КпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ключової відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення: за статтею 265 КЗпП до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця, а за статтею 41 КпАП — посадову особу цієї юридичної особи.
Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП і частини третьої статті 41 КпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).
Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення, для застосування статті 61 Конституції України (відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення) необхідно з'ясувати, чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП і статтею 41 КпАП, до одного виду.
Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у частині другій статті 265 КЗпП.
Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд узяв до уваги:
- мету відповідальності — покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;
- характер шкоди — шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;
- вид стягнення — фінансова санкція у виді штрафу;
- суб'єкт, який притягує до відповідальності — державний орган;
- джерело сплати — штраф зараховується до державного бюджету.
Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, ВС/КАС дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині другій статті 265 КЗпП, так само, як і правопорушення, передбачене у частині третій ст. 41 КУпАП, належать до адміністративної відповідальності.
Відповідно, одночасне притягнення підприємця до відповідальності за частиною другою статті 265 КЗпП і частиною третьою статті 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є неправомірним.
