Роботодавець зобов’язаний за власні кошти забезпечити фінансування й організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII). За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення оздоровчих заходів.
Тож обов’язки із забезпечення оздоровчих заходів працівникам покладено на роботодавців.
Водночас застраховані особи мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат і соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, послуг медичної, професійної реабілітації тощо в разі настання страхового випадку.
При цьому страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків — це нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання (у т.ч. установлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах із підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці, а застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачує (сплачувала) і/або за яку сплачується (сплачувався) у встановленому законом порядку ЄСВ.
Фонд соцстраху фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у т. ч на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК й індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення).
Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше ніж раз на три роки, а інвалідам I групи — щороку безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соцстраху.
На це звертає увагу ФСС від НВ у листі від 22.03.2017 р. № 56-01-3. У ньому ж завважується, що дієтичне харчування згідно із законодавством про охорону праці та додаткове харчування відповідно до законодавства у сфері соціального страхування від нещасних випадків є абсолютно різними поняттями.
