від 20 травня 1999 р. № 687-XIV
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 3 лютого 2004 року № 1407-IV,
від 19 січня 2006 року № 3370-IV,
від 1 серпня 2006 року № 58-V,
від 16 травня 2007 року № 1026-V,
від 16 вересня 2008 року № 509-VI
(зміни, внесені підпунктами 1–4 та абзацом п’ятим підпункту 6 пункту 9
розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року № 509-VI,
набрали чинності з 15 квітня 2009 року),
від 25 грудня 2008 року № 800-VI,
від 17 лютого 2011 року № 3038-VI,
від 22 грудня 2011 року № 4220-VI,
від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI,
від 20 листопада 2012 року № 5496-VI,
від 4 липня 2013 року № 406-VII,
від 2 березня 2015 року № 222-VIII,
від 9 квітня 2015 року № 320-VIII,
від 14 липня 2016 року № 1472-VIII,
від 17 січня 2017 року № 1817-VIII,
від 13 квітня 2017 року № 2020-VIII,
від 23 травня 2017 року № 2059-VIII
(зміни, внесені Законом України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII,
вводяться в дію з 18 грудня 2017 року)
|
(Зміни, передбачені підпунктом 5 пункту 4 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, не внесені у зв’язку з некоректністю вказівок до змін) |
(Через рік після затвердження порядку сертифікації архітекторів (інженерів) до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 2 і підпунктом 3 пункту 7 та пунктом 14 розділу I Закону України від 1 серпня 2006 року № 58-V, згідно із Законом України від 1 серпня 2006 року № 58-V)
(Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктами 1–4 та абзацом п’ятим підпункту 6 пункту 9 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року № 509-VI, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI, а щодо об’єктів містобудування, будівництво яких розпочато, — до завершення їх будівництва)
Положення статті 10 цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 лютого 2009 року № 4-рп/2009)
(У тексті Закону після слова «замовник» в усіх відмінках і числах доповнено словом «(забудовник)» у відповідному відмінку і числі; слова «Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України» в усіх відмінках замінено словами «центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 1 серпня 2006 року № 58-V)
(У тексті Закону слова «замовник (забудовник)» в усіх відмінках і числах замінено словом «замовник» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI)
Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
архітектурна діяльність — діяльність по створенню об’єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;
(абзац другий частини першої статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
об’єкти архітектурної діяльності (об’єкти архітектури) — будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
(абзац третій частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
суб’єкти архітектурної діяльності — архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об’єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об’єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування;
архітектурне рішення — авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер’єру об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі;
(абзац п’ятий частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
проект — документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;
(абзац шостий частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
абзац сьомий частини першої статті 1 виключено
(абзац сьомий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
виключено згідно із Законом України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
завдання на проектування — документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов;
(абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.09.2008 р. № 509-VI)
погодження проекту — процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом дев’ятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
експертиза — діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
абзац десятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI)
замовник — фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
абзац одинадцятий частини першої статті 1 у редакції
Закону України від 16.09.2008 р. № 509-VI)
інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) — діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом дванадцятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, — фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
технічний нагляд — здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
(частину першу статті 1 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності — неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, які в установленому порядку набули відповідного статусу.
(частину першу статті 1 доповнено абзацом п’ятнадцятим
згідно із Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності
Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності шляхом:
підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування, архітектури і будівництва;
залучення інвестицій у проектування і будівництво об’єктів архітектури;
проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об’єктів архітектури загальнодержавного значення;
(абзац четвертий частини першої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів;
створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів;
заохочення архітекторів, інших суб’єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та архітектури;
забезпечення участі України в міжнародних організаціях та заходах з питань архітектури, містобудування і охорони пам’яток архітектури;
(частину першу статті 2 доповнено новим абзацом восьмим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
забезпечення адаптації нормативно-правової бази та навчальних професійних програм до міжнародних вимог, впровадження фундаментальних наукових знань, нових технологій проектування та будівництва у сфері містобудування;
(частину першу статті 2 доповнено новим абзацом дев’ятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
сприяння діяльності самоврядних професійних організацій архітекторів та інженерів;
(частину першу статті 2 доповнено новим абзацом десятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд, стимулювання заходів щодо заощадження енергії, захисту навколишнього природного середовища, створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, а також забезпечення економічних та інших аспектів, важливих з погляду задоволення інтересів суспільства;
(частину першу статті 2 доповнено новим абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
у зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дванадцятим,
абзац одинадцятий частини першої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.
Стаття 3. Законодавство про архітектурну діяльність
Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
(стаття 3 у редакції Закону України
від 01.08.2006 р. № 58-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 17.02.2011 р. № 3038-VI,
від 22.12.2011 р. № 4220-VI)
Особливості регулювання архітектурної діяльності у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
(статтю 3 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 14.07.2016 р. № 1472-VIII)
РОЗДІЛ II
ОРГАНІЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 4. Комплекс робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури
Для створення об’єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
(абзац другий частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
(абзац третій частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;
(абзац четвертий частини першої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем — здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
(абзац п’ятий частини першої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об’єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
(абзац шостий частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
прийняття спорудженого об’єкта в експлуатацію.
Стаття 5. Виключена
(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.09.2008 р. № 509-VI,
виключена згідно із Законом України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 6. Архітектурні та містобудівні конкурси
Архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.
Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.
Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об’єкти природно-заповідного фонду.
Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об’єднань професійних архітекторів.
(статтю 6 доповнено новою частиною четвертою
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
у зв’язку з цим частини четверту — восьму вважати
відповідно частинами п’ятою — дев’ятою,
частина четверта статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 17.02.2011 р. № 3038-VI,
від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури.
Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.
Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.
Положення про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій.
Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу.
(статтю 6 доповнено частиною десятою згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих засобах масової інформації.
(статтю 6 доповнено частиною одинадцятою
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 7. Розроблення та затвердження проекту об’єкта архітектури
Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
(частина перша статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
(частина друга статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Проекти об’єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об’єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(частина четверта статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.
(частина п’ята статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)
До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов — за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
(частина сьома статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
Внесення до затвердженого проекту змін, пов’язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.
Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.
Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.05.2007 р. № 1026-V,
від 16.09.2008 р. № 509-VI,
від 25.12.2008 р. № 800-VI,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 8. Робоча документація для будівництва
Робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об’єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора — автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об’єкта архітектури.
(частина друга статті 8 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 9. Будівництво об’єкта архітектури
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
(частина перша статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Архітектор — автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта архітектури та підписує відповідний акт.
Без підпису архітектора — автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.
Стаття 10. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд
(назва із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2007 р. № 1026-V)
Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
(частина перша статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.05.2007 р. № 1026-V,
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
(частина друга статті 10 у редакції
Законів України від 16.05.2007 р. № 1026-V,
від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
замінено двома частинами згідно із
Законом України від 09.04.2015 р. № 320-VIII)
|
(положення статті 10, за якими державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд має здійснюватися центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури і, зокрема, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. № 4-рп/2009) |
Стаття 11. Авторський та технічний нагляди
(назва статті 11 у редакції Закону
України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
(статтю 11 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
у зв’язку з цим частини другу та третю вважати
відповідно частинами третьою та четвертою)
Авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об’єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
(частина четверта статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
(статтю 11 доповнено частиною п’ятою
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 12. Виключена
(згідно із Законом України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
РОЗДІЛ III
УПОВНОВАЖЕНІ ОРГАНИ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ. ТВОРЧІ СПІЛКИ АРХІТЕКТОРІВ
(назва розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Стаття 13. Уповноважені органи містобудування та архітектури
(назва статті 13 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;
абзац четвертий частини першої статті 13 виключено
(згідно із Законом України
від 09.04.2015 р. № 320-VIII)
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;
структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;
(абзац шостий частини першої статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.04.2015 р. № 320-VIII)
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
(абзац сьомий частини першої статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 09.04.2015 р. № 320-VIII)
(частина перша статті 13 у редакції
Закону України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом.
(частина друга статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 14. Головні архітектори
Керівники органів містобудування та архітектури, визначених абзацами п’ятим — сьомим частини першої статті 13 цього Закону, за посадою є головними архітекторами відповідних адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, області, району, міста).
(частина перша статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Призначення на посаду головного архітектора області, району, міста здійснюється виключно за результатами конкурсу.
(частина друга статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
В конкурсі можуть брати участь особи, які мають вищу архітектурну освіту та стаж організаційної і професійної роботи за фахом у сфері містобудування та архітектури не менше 5 років.
(частина третя статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Конкурси на заміщення посади головних архітекторів проводяться за участю місцевих організацій Національної спілки архітекторів України.
Головні архітектори та інші посадові особи уповноважених органів містобудування та архітектури як автори чи співавтори беруть участь у розробленні містобудівної документації відповідної території. Головні архітектори та інші посадові особи уповноважених органів містобудування та архітектури в межах закону можуть здійснювати творчу діяльність, пов’язану з проектуванням об’єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території їх адміністративної діяльності. У таких випадках погодження відповідних архітектурних рішень здійснюється органами містобудування та архітектури вищого рівня.
(частина п’ята статті 14 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V,
із змінами, внесеними згідно із Законами
України від 17.02.2011 р. № 3038-VI,
від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.
(статтю 14 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI)
Стаття 15. Виключена
(стаття 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.09.2008 р. № 509-VI,
від 25.12.2008 р. № 800-VI,
виключена згідно із Законом України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 16. Творчі спілки архітекторів
В Україні діє об’єднання професійних архітекторів — Національна спілка архітекторів України, а також відповідно до законодавства можуть створюватися і діяти інші творчі спілки архітекторів та самоврядні об’єднання у сфері архітектурної діяльності.
(частина перша статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Діяльність творчих спілок архітекторів та самоврядних об’єднань у сфері архітектурної діяльності здійснюється на основі їх статутів, зареєстрованих в установленому порядку.
(частина друга статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Частину третю статті 16 виключено
(статтю 16 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
частину третю статті 16 виключено згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Стаття 16 1. Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності
В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.
Неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності.
(частина друга статті 16 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.
Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.
Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
(частину п’яту статті 16 1 замінити двома частинами
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
(розділ ІІІ доповнено статтею 16 1 згідно із
Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
РОЗДІЛ IV
ЗДІЙСНЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 17. Ліцензування та професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури
Господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.
Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
(частина третя статті 17 у редакції
Законів України від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 09.04.2015 р. № 320-VIII)
Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.
(частина п’ята статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
(частина шоста статті 17 у редакції
Закону України від 13.04.2017 р. № 2020-VIII)
Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
(абзац другий частини сьомої статті 17 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 04.07.2013 р. № 406-VII)
засвідчені в установленому порядку копії документів:
про освіту;
про трудову діяльність та стаж;
про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.
Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам;
непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується.
(частину сьому статті 17 замінено шістьма новими частинами
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
у зв’язку з цим частини восьму — десяту вважати
відповідно частинами тринадцятою — п’ятнадцятою)
Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.
Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
(частина п’ятнадцята статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
(стаття 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.01.2006 р. № 3370-IV,
від 01.08.2006 р. № 58-V,
від 16.09.2008 р. № 509-VI,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 18. Виключена
(стаття 18 у редакції Закону
України від 17.02.2011 р. № 3038-VI,
виключена згідно із Законом
України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)
Стаття 19. Проектні роботи, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката
Виконання проектних робіт по створенню об’єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:
здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;
розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;
виконання робіт, що пов’язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;
проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
(статтю 19 доповнено абзацом п’ятим згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
абзац п’ятий статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
у редакції Закону України
від 17.01.2017 р. № 1817-VIII)
Стаття 20. Здійснення архітектурної діяльності іноземцями та особами без громадянства
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, при здійсненні архітектурної діяльності користуються такими самими правами та несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено законами і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
На території України іноземці та особи без громадянства, які не отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати роботи, визначені статтею 19 цього Закону, та брати участь у розробленні містобудівної документації, здійснювати проектування об’єктів архітектури, розробляти робочу документацію для будівництва лише на підставі договорів з суб’єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на виконання окремих видів господарської діяльності у будівництві або із фахівцями, які мають кваліфікаційний сертифікат.
(частина друга статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 19.01.2006 р. № 3370-IV,
від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 21. Здійснення архітектурної діяльності фізичними та юридичними особами України на території іноземних держав
Фізичні та юридичні особи України здійснюють архітектурну діяльність на території інших держав відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а так само до законодавства країни перебування.
РОЗДІЛ V
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ СТВОРЕННІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ
Стаття 22. Права архітектора
Архітектор під час проектування і будівництва об’єктів архітектури має право:
без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об’єкта архітектури;
за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури;
(абзац третій статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;
за погодженням із замовником вносити в межах містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту;
(абзац п’ятий статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути представником замовника в інших випадках, визначених договором;
залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої документації;
(абзац сьомий статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора;
страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону.
(статтю 22 доповнено абзацом дев’ятим згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 23. Права замовників
Замовники на проектування і будівництво об’єктів архітектури мають право:
обирати архітектора — розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера;
(абзац другий статті 23 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки;
(абзац третій статті 23 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
у редакції Закону України
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об’єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва;
(абзац четвертий статті 23 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника та інжинірингу.
(статтю 23 доповнено абзацом п’ятим згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 24. Права підрядників
Підрядники на проектування і будівництво об’єкта архітектури мають право:
обирати на свій розсуд технологію, методи і спосіб розроблення та реалізації проекту об’єкта архітектури в межах державних будівельних стандартів, норм і правил;
(абзац другий статті 24 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
виконувати робочу документацію для будівництва об’єкта архітектури відповідно до затвердженого проекту за безпосередньою участю або під авторським наглядом архітектора — автора проекту чи уповноваженої ним особи за його письмовою згодою;
(абзац третій статті 24 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
здійснювати інші дії, передбачені договорами (контрактами) підряду, у встановленому законодавством порядку.
Стаття 25. Права громадян та громадських організацій
Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об’єктів архітектури, мають право:
одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об’єктів архітектури, додержання при цьому вимог законодавства про збереження пам’яток історії та культури, довкілля;
брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку;
захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об’єктів архітектури відповідно до законодавства.
Порядок громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва, а також порядок урахування в них пропозицій громадськості визначаються законом.
(статтю 25 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Стаття 26. Обов’язки архітектора, інших проектувальників
Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, зобов’язані:
додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;
(абзац другий частини першої статті 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;
не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
(статтю 26 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
частина друга статті 26 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 27. Обов’язки замовників та підрядників
Замовники та підрядники під час створення об’єкта архітектури зобов’язані:
доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію;
(абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.03.2015 р. № 222-VIII)
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
забезпечувати будівництво об’єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов’язковою;
не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;
поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам’яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об’єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
(абзац шостий статті 27 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.
(статтю 27 доповнено абзацом сьомим згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Замовники, крім виконання обов’язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов’язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об’єкт архітектури, власникові такого об’єкта для постійного зберігання.
(статтю 27 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
частина друга статті 27 у редакції
Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)
Стаття 28. Обов’язки власників та користувачів об’єктів архітектури
Власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані:
утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об’єкта, додержуватися під час експлуатації об’єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства;
(абзац другий статті 28 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 17.02.2011 р. № 3038-VI,
від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов’язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об’єкта архітектури;
(абзац третій статті 28 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
у разі необхідності внесення змін до об’ємно-просторових, планувальних та інших рішень об’єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку;
(абзац четвертий статті 28 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об’єкт архітектури, та паспорт об’єкта, та передавати цю документацію новому власнику.
(статтю 28 доповнено абзацом п’ятим згідно із
Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V,
абзац п’ятий статті 28 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)
Розділ VI
АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ОБ’ЄКТИ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 29. Об’єкти та суб’єкти авторського права в галузі архітектури
Відносини, що виникають під час створення і використання об’єктів архітектури як об’єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», цим Законом та іншими законодавчими актами України.
(частина перша статті 29 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Об’єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.
Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об’єкти архітектури як об’єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об’єктів.
Співавторами не можуть бути особи, які подають автору об’єкта архітектури технічну, консультаційну чи організаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування і будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту), контроль за виконанням зазначених робіт.
Стаття 30. Майнові права на об’єкт архітектури
Майнові права на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Майнові права на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Істотною умовою договору про створення твору містобудування є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику.
(статтю 30 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
у зв’язку з цим частини третю — шосту вважати
відповідно частинами четвертою — сьомою)
Обов’язкові умови договорів щодо розпорядження майновими правами на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права визначаються Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право і суміжні права».
Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.
Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.
Автор об’єкта архітектури як об’єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.
Стаття 31. Особисті немайнові права автора (співавторів) об’єкта архітектури
Особистими немайновими правами інтелектуальної власності автора (співавторів) об’єкта архітектури як об’єкта авторського права є відповідні права, визначені Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», та зокрема:
право фотографувати, здійснювати відеозйомку відповідного об’єкта архітектури як об’єкта авторського права, крім випадків, визначених законом;
право вимагати визнання свого авторства (співавторства) шляхом зазначення належним чином свого імені на об’єкті архітектури як об’єкті авторського права, якщо це практично можливо.
(частина перша статті 31 у редакції
Закону України від 01.08.2006 р. № 58-V)
Особисті немайнові права на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права належать його автору (співавторам) незалежно від умов договору (контракту) між автором та замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює.
(розділ VI у редакції Закону
України від 03.02.2004 р. № 1407-IV)
РОЗДІЛ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРХІТЕКТУРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про архітектурну діяльність
Порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Стаття 33. Вирішення спорів, що виникають у процесі здійснення архітектурної діяльності
Спори, що виникають у процесі здійснення архітектурної діяльності, в тому числі за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, вирішуються у встановленому законом порядку.
РОЗДІЛ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім:
частин першої, другої і четвертої статті 7, які набирають чинності через два роки після створення передбаченої у статті 18 цього Закону Архітектурно-будівельної атестаційної комісії та введення в дію порядку проведення професійної атестації в архітектурній діяльності (частина друга статті 17);
частини першої статті 12, яка набирає чинності з 1 січня 2000 року.
2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про архітектурну діяльність» вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Закону України «Про архітектурну діяльність»:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України «Про архітектурну діяльність»;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л. КУЧМА
