ДАТА ПІДПИСАННЯ: 16.02.94 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 19.12.94 р.
Уряд України та Уряд Республіки Польща, надалі іменовані «Договірні Сторони» погодились про таке:
Стаття 1
Угода поширюється на громадян України і громадян Республіки Польща, які постійно проживають на території відповідно України та Республіки Польща і які:
1) працюють у роботодавців на території іншої країни, надалі іменовані — працівники;
2) направлені на територію іншої країни з метою реалізації експортного будівництва та експортних послуг, надалі іменовані — контракти, укладених між суб’єктами господарської діяльності обох країн.
Стаття 2
1. Тривалість роботи працівників, зазначених у пункті 1 статті 1, не може перевищувати 12 місяців. В окремих обґрунтованих випадках цей термін може бути продовжено до 18 місяців включно за заявою роботодавця та згодою цього працівника.
2. Для продовження трудових відносин з працівником роботодавцю необхідно вирішити в установленому порядку питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну його дії.
Стаття 3
1. Для отримання роботи працівникам, зазначеним у пункті 1 статті 1, необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці країни працевлаштування, виданий в порядку та на умовах, визначених законодавством країни працевлаштування.
2. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у певного роботодавця.
3. Дозвіл, про який йдеться у пункті 1, видаватиметься за умов, якщо працівник не буде займатися ніякою іншою оплачуваною діяльністю, крім тієї, на яку йому виданий дозвіл.
Якщо буде встановлено, що працівник займався іншою оплачуваною діяльністю або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано.
4. У разі підписання трудового договору працівник бере на себе письмове зобов’язання, що він не буде перебувати в країні працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл, та не буде шукати іншої роботи, крім тієї, яка була передбачена цим дозволом.
Стаття 4
1. Працівникам, зазначеним у пункті 2 статті 1, дозвіл на працевлаштування видається згідно з законодавством країни, на території якої буде виконуватись контракт, на передбачену їм тривалість робіт, але не більше ніж на 2 роки.
Якщо виконання контракту триває понад 2 роки, цей дозвіл відповідно продовжується, але не більше ніж на 6 місяців.
2. Дозвіл на працевлаштування буде видаватися працівникам, зазначеним у пункті 2 статті 1, тільки на здійснення таких контрактів, виконання яких потребує використання праці переважно кваліфікованих працівників.
Стаття 5
Перед від’їздом до роботи працівники, зазначені у статті 1, повинні отримати у дипломатичному представництві країни працевлаштування дозвіл на в’їзд в зв’язку з отриманням роботи.
Стаття 6
1. Умови праці та оплати працівників, зазначених у пункті 1 статті 1, установлюватимуться відповідно до трудового законодавства країни працевлаштування.
2. Трудовий договір укладається безпосередньо між працівником та роботодавцем. У ньому повинні міститися відомості про умови праці та її оплати, термін дії трудового договору та інші умови, пов’язані з працевлаштуванням та проживанням іноземного працівника.
3. Працівник має бути забезпечений проектом трудового договору з роботодавцем на його рідній мові до свого від’їзду до роботи.
4. Заробітна плата, яку одержують працівники, зазначені у пункті 1 статті 1, до моменту укладання Договірними Сторонами угоди щодо запобігання подвійному оподаткуванню, підлягають оподаткуванню згідно з чинним на території країни працевлаштування законодавством.
Стаття 7
Працівники, зазначені у статті 1, підлягають соціальному страхуванню відповідно до законодавства країни працевлаштування, якщо інше не передбачене спеціальною угодою.
Стаття 8
У разі смерті працівника, зазначеного у пункті 1 статті 1, роботодавець несе збитки, пов’язані з перевезенням тіла та особистого майна померлого, а також представляє акт про смерть до дипломатичного представництва цієї країни.
Стаття 9
Правовий захист працівників гарантують положення Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Стаття 10
До працівників, зазначених у пункті 2 статті 1, застосовується трудове законодавство країни, яка їх направляє.
Стаття 11
1. Виконувати положення цієї Угоди уповноважені:
з боку України — Міністерство праці,
з боку Республіки Польща — Міністр праці та соціальної політики.
2. Уповноважені можуть створювати двосторонні робочі групи з метою проведення консультацій з питань, пов’язаних з виконанням цієї Угоди.
3. Залежно від потреб, економічного становища та ситуації на ринках праці Уповноважені в рамках виконавчих протоколів можуть визначати масштаби, структуру та кількість працівників, які працевлаштовуються.
4. Уповноважені не пізніше ніж в місячний термін з дня підписання цієї Угоди визначають компетентні органи, відповідальні за виконання передбачених цією Угодою завдань. Ці органи негайно визначать умови співробітництва.
Стаття 12
Працевлаштування в рамках цієї Угоди може здійснюватись тільки при посередництві органів, про які йдеться у пункті 4 статті 11, або організацій, які вони уповноважили за взаємним погодженням.
Стаття 13
1. Усі формальності, пов’язані з посередництвом у працевлаштуванні, будуть безкоштовними для працівників.
2. Процедура працевлаштування працівників, зазначених у пункті 2 статті 1, визначається органами, про які йдеться у пункті 4 статті 11.
Стаття 14
1. Працівники, які працюють на території дії цієї Угоди, можуть переказувати заробітну плату до країни свого постійного проживання відповідно до валютного законодавства країни працевлаштування з урахуванням взаємності.
2. Ввезення та вивезення працівниками особистого та необхідного для виконання трудових обов’язків майна здійснюється згідно з чинним на території країни працевлаштування законодавством.
Стаття 15
Працевлаштування працівників, зазначених у статті 1, поза принципами цієї Угоди забороняється.
Стаття 16
Положення цієї Угоди будуть діяти тимчасово з моменту її підписання.
Стаття 17
У разі припинення дії Угоди дозволи на працевлаштування, видані згідно з цією Угодою, залишаються у силі на той термін, на який вони були видані.
Стаття 18
1. Ця Угода підлягає затвердженню згідно з законодавством країни кожної з Договірних Сторін, що підтверджується шляхом обміну нотами, і набирає чинності в день отримання останньої ноти.
2. Ця Угода укладається терміном на 3 роки.
Угода автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна з Договірних Сторін не повідомить письмово іншу Договірну Сторону за 6 місяців до закінчення терміну дії Угоди про свій намір припинити її дію.
3. Положення цієї Угоди можуть змінюватись або доповнюватись за взаємною згодою Договірних Сторін, що фіксується у відповідних протоколах, які становитимуть невід’ємну частину цієї Угоди.
Здійснено у м. Варшаві 16 лютого 1994 р. у двох примірниках, кожний українською та польською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Уряд України За Уряд Республіки Польща
(підпис) (підпис)
