ДАТА ПІДПИСАННЯ: 28.03.95 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ: 11.08.95 р.
Уряд України та Уряд Литовської Республіки, далі — «Договірні Сторони»,
прагнучи врегулювати порядок тимчасового працевлаштування громадян однієї держави на території іншої держави,
погодились про таке:
Стаття 1
Ця Угода поширюється на громадян України та громадян Литовської Республіки, які постійно проживають на території своїх держав та:
1) направляються на територію іншої держави в межах договорів підряду, укладених між суб'єктами господарської діяльності обох держав, далі «працівники договорів підряду»;
2) здійснюють трудову діяльність у роботодавця на території іншої держави на підставі трудового договору (контракту), далі «працівники».
Стаття 2
1. Уповноваженими органами управління Договірних Сторін у межах цієї Угоди є:
в Україні — Міністерство праці України;
в Литовській Республіці — Міністерство соціальної охорони та праці Литовської Республіки.
2. Уповноважені органи управління Договірних Сторін можуть визначати установи, далі «компетентні установи», які здійснюватимуть практичну реалізацію цієї Угоди.
3. Для реалізації цієї Угоди уповноважені органи управління Договірних Сторін можуть створити робочу групу, яка за пропозицією одного з уповноважених органів управління проводить засідання по черзі в Україні та Литовській Республіці.
Стаття 3
1. Працівникам дозвіл на роботу видається на строк до дванадцяти місяців у порядку, установленому законодавством держави, на території якої здійснюється трудова діяльність. В окремих випадках цей строк може бути продовжений ще на 6 місяців.
2. Працівникам договорів підряду дозвіл на роботу видається на строк до двох років згідно із законодавством держави, на території якої реалізується договір між суб'єктами господарської діяльності. У разі необхідності продовження робіт по договору підряду цей строк може бути продовжений, але не більш ніж на 6 місяців.
3. Для одержання дозволу на продовження строку трудового договору (контракту) за згодою працівника роботодавець звертається в установленому порядку до компетентних установ тієї Договірної Сторони, на території якої працівник працевлаштований, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії трудового договору (контракту).
4. Продовження строку трудової діяльності працівника та працівника договору підряду, передбачене пунктами 1 і 2 цієї статті, не розглядається як видача нового дозволу на роботу.
5. У разі, якщо громадяни однієї держави здійснювали трудову діяльність на території іншої держави до набрання чинності цією Угодою, обчислення строків, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, для них починається з дня набрання чинності цією Угодою.
6. Дозвіл на трудову діяльність працівників договорів підряду видається, як правило, з метою реалізації таких договорів, які передбачають виконання робіт, що потребують високої професійної кваліфікації.
Стаття 4
Уповноважені органи управління Договірних Сторін залежно від ситуації на ринках праці України та Литовської Республіки можуть встановлювати взаємопогоджені річні квоти на чисельність працівників та працівників договорів підряду.
Стаття 5
1. На працівників поширюється законодавство держави працевлаштування, яке регулює трудові відносини.
2. Виконання всіх формальностей, пов'язаних зі сприянням працевлаштуванню в державі, працевлаштування є для працівників безплатним.
Стаття 6
На працівників договорів підряду поширюється законодавство держави виїзду, яке регулює трудові відносини.
Стаття 7
1. Працівник не може виконувати іншу роботу за винагороду, крім тієї, на яку виданий дозвіл на роботу у певного роботодавця на передбачений період. У разі виконання працівником, іншої роботи за винагороду або зміни роботодавця дозвіл анулюється.
2. Працівники договорів підряду не можуть бути передані третій стороні для виконання інших оплачуваних робіт.
3. Після закінчення строку трудового договору (контракту) працівник зобов'язаний покинути територію держави працевлаштування.
Стаття 8
Порядок в'їзду та перебування працівників, та працівників договорів підряду на території держави працевлаштування регулюється законодавчими та іншими нормативними актами цієї держави.
Стаття 9
1. Трудовий договір (контракт) укладається безпосередньо між працівником та роботодавцем у письмовій формі.
2. Трудовий договір (контракт) повинен містити положення, що визначають оплату та умови праці, умови надання медичної допомоги, порядок покриття витрат на проїзд працівника із держави постійного проживання до місця роботи в іншій державі і назад, строк дії зазначеного договору (контракту), умови його дострокового розірвання та інші питання, пов'язані з трудовою діяльністю та проживанням працівника.
3. Працівник до виїзду на місце роботи повинен одержати примірник договору (контракту) державною мовою держави, громадянином якої він є, або іншою зрозумілою для нього мовою.
4. Оплата праці працівників не може бути нижче оплати праці громадян держави працевлаштування, які виконують рівнозначну роботу у роботодавця.
Стаття 10
1. У разі розірвання трудового договору (контракту) працівника у зв'язку із закінченням роботодавцем своєї господарської діяльності, або у зв'язку з вживанням заходів щодо скорочення чисельності або штату працівників на працівника поширюються пільги та компенсації, передбачені законодавством держави працевлаштування для звільнюваних через закінчення підстави працівників, якщо трудовим договором (контрактом) не передбачене інше.
2. Визнання працівника безробітним проводиться за місцем його постійного проживання відповідно до законодавства держави, громадянином якої він є.
Стаття 11
1. Працівники та працівники договорів підряду можуть переказувати зароблені ними кошти в країну постійного проживання відповідно до законодавства держави працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними угодами, учасниками яких є Договірні Сторони.
2. Ввіз та вивіз особистого майна, а також необхідних для професійної діяльності працівника та працівника договору підряду переносних робочих інструментів та обладнання здійснюється без сплати мита.
3. Після закінчення робіт за трудовим договором (контрактом) або договором підряду між суб'єктами господарської діяльності кожної з держав інструменти та обладнання підлягають поверненню на територію держави, з якої вони були вивезені.
У разі, якщо зазначені інструменти та обладнання залишаються працівниками та працівниками договорів підряду на території держави, де здійснювалась їх трудова діяльність, то ці інструменти та обладнання підлягають обкладанню митом відповідно до законодавства держави ввозу.
Стаття 12
Оподаткування трудових доходів працівників здійснюється відповідно до законодавства держави працевлаштування, якщо інше не передбачене іншими угодами Договірних Сторін.
Стаття 13
1. Працівники підлягають державному соціальному страхуванню згідно із законодавством держави працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними угодами, учасниками яких є Договірні Сторони.
2. Соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування, працівників договорів підряду здійснюється на підставі законодавства держави, громадянами якої вони є, якщо міжнародними угодами, учасниками яких є Договірні Сторони, не передбачене інше.
Стаття 14
Питання пенсійного забезпечення, в тому числі по інвалідності та у разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, регулюються окремими двосторонніми угодами Договірних Сторін.
Стаття 15
1. У разі каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я з вини роботодавця та у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків на працівника поширюються пільги та компенсації, передбачені законодавством держави працевлаштування для своїх громадян, якщо інше не передбачене міжнародною угодою, учасниками якої є Договірні Сторони.
2. Працівники та працівники договорів підряду у разі гострих захворювань та нещасних випадків на території приймаючої держави забезпечуються медичним обслуговуванням на рівних умовах з громадянами цієї держави.
Стаття 16
1. У разі смерті працівника під час його трудової діяльності на території держави працевлаштування роботодавець забезпечує перевезення померлого до місця останнього проживання в державі, з якої він прибув, несе пов'язані з цим витрати, а також витрати по перевезенню особистих речей померлого та переказу збережень і компенсації на випадок смерті його законним нащадкам.
2. Інформація про смерть працівника, а також працівника договору підряду негайно доводиться до відома уповноваженого органу управління, а також Консульської установи держави, громадянином якої був померлий, з наданням їм документа щодо факту смерті.
Стаття 17
Питання, пов'язані з реалізацією цієї Угоди, а також розбіжності щодо тлумачення або застосування її положень вирішуються шляхом прямих переговорів і консультацій між уповноваженими органами управління Договірних Сторін.
Стаття 18
1. Ця Угода набирає чинності з дати одержання останнього повідомлення, що підтверджує виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
2. Ця Угода укладається строком на три роки та автоматично продовжуватиметься на кожний наступний рік, якщо жодна із Договірних Сторін за шість місяців до закінчення чергового періоду не повідомить письмово іншу Договірну Сторону про свій намір припинити її дію.
3. Внесення змін і доповнень до цієї Угоди здійснюється Договірними Сторонами за взаємною домовленістю у письмовій формі.
4. У разі закінчення строку дії цієї Угоди видані раніше відповідно до неї дозволи на роботу працівникам та працівникам договорів підряду залишаються чинними до закінчення зазначеного в них строку.
Вчинено в м. Києві 28 березня 1995 р. у двох примірниках, кожний українською, литовською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей у тлумаченні тексту перевага надається тексту російською мовою.
За Уряд України За Уряд Литовської Республіки
(підпис) (підпис)
