ДАТА ПІДПИСАННЯ: 07.07.2009*
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 21.12.2011**
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 01.03.2012
Україна та Португальська Республіка (далі — Договірні Держави);
бажаючи розвивати відносини у питаннях соціального забезпечення;
дотримуючись принципів рівного ставлення та визначення застосовного законодавства з погляду гарантування відповідним громадянам набутих ними прав і прав у процесі набуття;
домовилися про таке:
РОЗДІЛ I
Загальні положення
Стаття 1
Визначення
1. Для цілей цієї Угоди:
a) «Територія» означає:
i) стосовно України — територію в межах існуючих кордонів;
ii) стосовно Португальської Республіки — територію на європейському континенті й архіпелагах Азорські острови та Мадейра;
b) «Громадянин» означає особу, яка вважається такою згідно із законодавством Договірних Держав;
c) «Біженець» має значення, надане цьому термінові статтею 1 Конвенції про статус біженців, прийнятої в м. Женева 28 липня 1951 р., й пунктом 2 статті 1 Додаткового Протоколу про статус біженців, прийнятого в м. Нью-Йорк 31 січня 1967 р.;
d) «Особа без громадянства» має значення, надане цьому термінові статтею 1 Конвенції про статус осіб без громадянства, прийнятої в м. Нью-Йорк 28 вересня 1954 р.;
e) «Працівник» означає особу, що працює за наймом, або самозайняту особу, на яку поширюється дія схем, зазначених у статті 4 цієї Угоди;
f) «Член сім’ї» означає будь-яку особу, визначену або визнану такою законодавством, згідно з яким надається допомога;
g) «Утриманець» означає будь-яку особу, визначену такою на підставі законодавства, згідно з яким надається допомога або пенсія у зв’язку з утратою годувальника;
h) «Проживання» означає місце, де особа зазвичай проживає;
i) «Перебування» означає місце тимчасового проживання;
j) «Законодавство» означає чинні закони та інші нормативно-правові акти, що стосуються схем або систем, зазначених у статті 4 цієї Угоди;
l) «Компетентний орган» означає:
i) стосовно України — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;
ii) стосовно Португальської Республіки — член або члени Уряду чи будь-який відповідний орган, відповідальний за питання, зазначені у статті 4 цієї Угоди, на всій її території чи будь-якій її частині;
m) «Компетентна інституція» означає:
i) стосовно України — інституцію або інституції, відповідальні за надання допомоги або пенсій згідно із законодавством, згаданим у підпункті «a» пункту 1 статті 4 цієї Угоди;
ii) стосовно Португальської Республіки — інституцію, в якій відповідна особа є застрахованою на момент звернення по допомогу, або інституцію, від якої відповідна особа має право на допомогу або мала би право на допомогу, якщо би вона мешкала в Договірній Державі, де розташована ця інституція, або інституцію, визначену компетентним органом відповідної Сторони;
№) «Інституція за місцем проживання» означає інституцію, до компетенції якої належить надання допомоги в місці, де проживає відповідна особа, згідно із законодавством, яке застосовує така інституція, або там, де жодної такої інституції не існує — інституцію, визначену компетентним органом відповідної Договірної Держави;
o) «Інституція за місцем перебування» означає інституцію, до компетенції якої належить надання допомоги у місці, де перебуває відповідна особа, згідно із законодавством, яке застосовує така інституція, або там, де жодної такої інституції не існує — інституцію, визначену компетентним органом відповідної Договірної Держави;
p) «Компетентна Держава» означає Договірну Державу, в якій розташована компетентна інституція;
q) «Страховий стаж» означає періоди сплати внесків, роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким їх завершено, а також усі періоди, що вважаються такими там, де вони розглядаються згаданим законодавством як такі, що прирівнюються до страхового стажу;
r) «Допомога» й «пенсії» означає будь-які виплати, тобто, зокрема, усі їхні елементи, а також підвищення, доплати чи надбавки та одноразову допомогу, які можуть виплачуватися замість неї згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав;
s) «Допомога у зв’язку зі смертю» означає всі разові платежі в разі смерті згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав, за винятком одноразової допомоги, згаданої у підпункті «r».
2. Інші терміни та вислови, що застосовуються в цій Угоді, мають значення, відповідно надані їм застосовним законодавством.
Стаття 2
Суб’єктивна сфера застосування
Ця Угода застосовується до осіб, які підпадають або підпадали під дію законодавства, згаданого у статті 4, та які є громадянами однієї з Договірних Держав, особами без громадянства чи біженцями, які проживають на території однієї з Договірних Держав, до членів їхніх сімей та їхніх утриманців, а також осіб, чиї права набуто від цих осіб.
Стаття 3
Рівне ставлення
Згідно з положеннями цієї Угоди особи, згадані у статті 2, які проживають на території однієї Договірної Держави, користуються допомогою, передбаченою відповідним законодавством, і мають обов’язки, передбачені відповідним законодавством, на таких саме умовах, що й громадяни цієї Договірної Держави.
Стаття 4
Об’єктивна сфера застосування
1. Ця Угода застосовується:
a) стосовно України:
|
i) до законодавства із соціального страхування, яке стосується хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності й пологів (материнства), допомоги на поховання, нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і (або) смерті із цих причин, безробіття, пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з утратою годувальника, за вислугу років згідно із законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; |
|
ii) до законодавства про державну допомогу сім’ям з дітьми в разі Народження дитини та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; |
b) стосовно Португальської Республіки:
|
i) для системи соціального забезпечення — до законодавства стосовно схем соціального забезпечення, що застосовуються до більшості працюючих за наймом і самозайнятих осіб, та схем добровільної участі системи страхування стосовно призначеної допомоги — у разі хвороби, материнства, батьківства й усиновлення (удочеріння), професійних захворювань, безробіття, інвалідності, досягнення певного віку та смерті; |
|
ii) до схеми, що застосовується до допомоги на сімейні витрати підсистеми захисту сімей системи соціального захисту громадян; |
|
iii) до схеми відшкодування збитків у зв’язку з нещасними випадками на виробництві. |
2. Ця Угода також застосовується до всіх законів та інших нормативно-правових актів, які змінюють та доповнюють законодавство, зазначене в пункті 1 цієї статті.
3. Разом з тим ця Угода застосовується лише до:
a) законів та інших нормативно-правових актів, які стосуються нового виду соціального забезпечення, якщо це встановлено угодою, укладеною з цією метою між Договірними Державами;
b) законів та інших нормативно-правових актів, які поширюють існуюче законодавство на нові категорії отримувачів допомоги, через письмове повідомлення про це іншій Договірній Державі протягом трьох місяців, починаючи з дати офіційної публікації цих актів.
4. Ця Угода не застосовується до соціальної допомоги та, з урахуванням положень пункту 8 статті 9:
a) в Україні — до пенсій, які встановлюються згідно з особливими законами та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
b) у Португальській Республіці — до спеціальних схем для державних службовців та осіб, прирівняних до них.
Стаття 5
Участь у добровільному або факультативному безперервному соціальному страхуванні
1. Для цілей участі у добровільному або факультативному страхуванні згідно із законодавством однієї з Договірних Держав страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Держави, ураховується в разі необхідності за умови, що цей стаж не перекривається.
2. Пункт 1 застосовується лише до особи, яку не може бути охоплено обов’язковим страхуванням згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав.
Стаття 6
Умови проживання
1. Згідно з положеннями розділу III цієї Угоди допомога в разі хвороби, материнства, батьківства та усиновлення (удочеріння), по інвалідності, за вислугу років, за віком, у зв’язку з утратою годувальника, нещасними випадками на виробництві або професійними захворюваннями, а також смертю із цих причин та допомога у зв’язку зі смертю, яка одержується згідно із законодавством однієї Договірної Держави, безпосередньо виплачується відповідним особам, навіть якщо вони проживають на території іншої Договірної Держави.
2. Допомога, згадана у пункті I, не підлягає зменшенню, призупиненню або скасуванню через те, що відповідна особа проживає на території іншої Договірної Держави.
Стаття 7
Запобігання перекриттю допомоги
1. Ця Угода не надає та не зберігає права згідно із законодавством обох Договірних Держав на кілька виплат допомоги одного типу.
2. Пункт 1 не застосовується до допомоги, наданої згідно зі статтями 15 та 16 цієї Угоди.
3. Положення про зменшення, призупинення чи скасування допомоги, передбачені законодавством однієї з Договірних Держав у разі перекриття з іншою допомогою або іншими доходами, зокрема тими, що отримано від професійної діяльності, може бути застосовано до одержувача навіть у разі допомоги, право на яку набуто за законодавством іншої Договірної Держави, або доходу, отриманого на території останньої.
РОЗДІЛ II
Визначення застосовного законодавства
Стаття 8
Загальне правило
Згідно з положеннями статей 9 — 11 працівник, що здійснює професійну діяльність на території однієї Договірної Держави, підпадає під дію законодавства цієї Договірної Держави навіть, якщо він проживає на території іншої Договірної Держави чи якщо його роботодавець або підприємство має зареєстрований офіс або місцезнаходження на території іншої Договірної Держави.
Стаття 9
Особливі правила
1. Особа, найнята на роботу на території однієї з Договірних Держав підприємством, в якому вона зазвичай працює, і яка відряджається цим підприємством на територію іншої Договірної Держави для виконання роботи для цього підприємства, продовжує підпадати під дію законодавства першої Договірної Держави за умови, що передбачений період такої роботи не перевищує дванадцяти місяців, і що її не відряджено для заміщення іншої особи, період відрядження якої вже закінчився.
2. Якщо тривалість роботи, згаданої в пункті 1, перевищує раніше встановлений період через непередбачені обставини, то законодавство першої Договірної Держави продовжує поширюватися максимум ще дванадцять місяців за умови, що компетентний орган або визначений ним орган другої Договірної Держави надав свою згоду.
3. Особа, яку найнято на роботу на території однієї з Договірних Держав, і здійснює самостійну трудову діяльність на території іншої Договірної Держави, підпадає під дію законодавства першої Договірної Держави.
4. Особа, яка здійснює самостійну трудову діяльність на території однієї з Договірних Держав і самостійно надає послуги на території іншої Договірної Держави, підпадає під дію законодавства першої Договірної Держави за умови, що такі послуги безпосередньо пов’язані з діяльністю, яку ця особа здійснює зазвичай і яка не перевищує шість місяців.
5. Працівник, що належить до роз’їзного складу підприємства, яке за свій власний рахунок або за наймом чи за винагороду надає міжнародні транспортні послуги з пасажирських або вантажник перевезень залізничним, автомобільним, повітряним або водним транспортом, або морського риболовного підприємства, підпадає під дію законодавства Договірної Держави, на території якої розташовано його зареєстрований офіс незалежно від того, в якій Договірній Державі він проживає.
6. Працівник, який є членом екіпажу судна, що плаває під прапором третьої Держави, підпадає під дію законодавства Договірної Держави, на території якої розташовано зареєстрований офіс відповідного підприємства або, якщо підприємство не має зареєстрованого офісу в одній із Договірних Держав, то під дію законодавства Договірної Держави, на території» якої воно має філію або постійне представництво.
7. Працівник, якого найнято на роботу з навантажування, розвантажування або ремонту суден або для виконання обов’язків охорони на борту судна, що належить підприємству, яке має зареєстрований офіс на території Договірної Держави, і який не належить до екіпажу цього судна, підпадає протягом часу перебування судна у територіальних водах або порту іншої Договірної Держави під дію законодавства цієї іншої Договірної Держави.
8. Державні службовці чи особи, прирівняні до них, які відряджаються з однієї Договірної Держави до іншої, підпадають під дію законодавства першої Договірної Держави.
Стаття 10
Особливі правила, що застосовуються до осіб, які працюють у дипломатичних представництвах або консульських установах
1. Згідно з пунктами 2 й 3 на членів дипломатичних представництв або консульських установ поширюються положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
2. На технічний, адміністративний та допоміжний персонал дипломатичних представництв і консульських установ Договірних Держав, а також на приватний домашній обслуговуючий персонал членів таких представництв і установ, який не є державними службовцями, поширюється дія законодавства Договірної Держави, на території якої він працює.
3. Зазначені у пункті 2 працівники, які є громадянами Договірної Держави, представленої відповідним дипломатичним представництвом або консульського установою, можуть обрати поширення на них дії законодавства цієї Договірної Держави. Право вибору може бути використане лише один раз протягом року, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою, або протягом шести місяців з початку згаданої діяльності, — залежно від обставин.
Стаття 11
Виняток із положень статей 8 — 10
Компетентні органи будь-якої Договірної Держави або органи, визначені ними, можуть на основі взаємної домовленості передбачити винятки з положень статей 8 — 10 в інтересах окремих працівників або окремих категорій працівників.
РОЗДІЛ III
Особливі положення стосовно різних видів допомоги
ГЛАВА I
Грошова допомога в разі хвороби, по материнству, батьківству та по усиновленню (удочерінню)
Стаття 12
Підсумовування страхового стажу
Якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної Договірної Держави, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на допомогу, передбачену цією главою так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Стаття 13
Проживання в Договірній Державі, іншій, ніж Компетентна Держава
Працівник, який проживає на території Договірної Держави, іншої, ніж Компетентна Держава, та який відповідає умовам, визначеним законодавством Компетентної Держави, з урахуванням, у разі необхідності, положень статті 12, отримує допомогу в Договірній Державі проживання.
Стаття 14
Перекриття прав на грошову допомогу
Якщо працівник за законодавством будь-якої з Договірних Держав мас право на грошову допомогу в разі хвороби, по материнству, батьківству та по усиновленню (удочерінню), то застосовується законодавство Договірної Держави, де мав місце відповідний випадок.
ГЛАВА II
Допомога по інвалідності, за віком, у зв’язку з утратою годувальника, за вислугу років та у зв’язку зі смертю
Частина I
Пенсія по інвалідності, за віком, у зв’язку з утратою годувальника та за вислугу років
Стаття 15
Підсумовування страхового стажу
1. Якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, передбачену цією частиною, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
2. Якщо законодавство однієї Договірної Держави обумовлює надання певних видів пенсії страховим стажем, набутим у певній професії або діяльності, що підпадає під особливий режим соціального страхування, то стаж, набутий в іншій Договірній Державі, ураховується лише в разі, якщо його набуто за відповідним особливим режимом або, за його відсутності, у такій саме професії або діяльності.
3. Якщо, з урахуванням стажу, набутого згідно з пунктом 2, певна особа не відповідає умовам одержання такої пенсії, цей стаж ураховується для надання пенсії на загальних умовах.
4. Для цілей пункту 1 ураховується страховий стаж, набутий за законодавством Договірної Держави, іншим, ніж згадане у статті 4 за умови, що він розглядається як страховий стаж відповідно до законодавства, якого стосується ця Угода.
5. Якщо з урахуванням сукупного страхового стажу, набутого за законодавством обох Договірних Держав згідно з положеннями цієї статті, право на пенсію не набувається, ураховується страховий стаж, набутий за законодавством третьої Держави, з якою обидві Договірні Держави зв’язані міжнародними договорами про соціальне забезпечення, де передбачено накопичення стажу.
Стаття 16
Розрахунок та призначення пенсії
1. Компетентна інституція кожної з Договірних Держав визначає, чи відповідає певна особа умовам набуття права на пенсію з урахуванням, у разі необхідності, положень статті 15.
2. Якщо певна особа відповідає таким умовам, компетентна інституція розраховує суму пенсії виключно та безпосередньо на основі страхового стажу, набутого за законодавством, яке ця інституція застосовує.
3. Компетентна інституція Договірної Держави, яка надає пенсію згідно з пунктом 2, ураховує виключно доходи, отримані відповідною особою на території цієї Договірної Держави.
4. Якщо загальна тривалість страхового стажу, набутого за законодавством однієї з Договірних Держав, менша одного року і якщо за цим законодавством не було набуто права на пенсію виключно на основі цього стажу, компетентна інституція відповідної Договірної Держави не зобов’язана надавати допомогу за згаданий стаж.
5. Згідно з пунктом 4 зазначений страховий стаж ураховується компетентною інституцією іншої Договірної Держави так, ніби його набуто за її законодавством.
6. Якщо загальна сума пенсії, яку повинні сплатити компетентні інституції обох Договірних Держав, є меншою, ніж мінімальна сума, передбачена законодавством Договірної Держави, на території якої проживає відповідна особа, компетентна інституція цієї Договірної Держави сплачує цій особі за період проживання на її території додаткову суму в розмірі різниці між двома зазначеними сумами.
Частина II
Допомога у зв’язку зі смертю
Стаття 17
Підсумовування страхового стажу та надання допомоги у зв’язку зі смертю
1. Якщо працівник, що помер, безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної Договірної Держави, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на допомогу у зв’язку зі смертю так, ніби цей стаж було накопичено за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
2, Якщо законодавство будь-якої Договірної Держави обумовлює надання допомоги у зв’язку зі смертю фактом смерті на її території, то ця умова вважається виконаною, якщо смерть настала на території іншої Договірної Держави або на території третьої Держави, з якою обидві Договірні Держави зв’язані міжнародними договорами про соціальне забезпечення, з урахуванням більш сприятливих положень законодавства, що застосовується.
Глава III
Допомога по безробіттю
Стаття 18
Підсумовування страхового стажу та надання допомоги
1. Працівник, який переїжджає з території однієї Договірної Держави на територію іншої Договірної Держави, має право протягом його перебування на території останньої та після одержання там роботи на допомогу по безробіттю, передбачену законодавством цієї Договірної Держави, якщо виконуються умови набуття цього права. Страховий стаж, накопичений за законодавством першої Договірної Держави, ураховується, у разі необхідності, за умови, що вони не перекривають один одного.
2. Компетентна інституція Договірної Держави, яка надає допомогу по безробіттю за пунктом 1, ураховує виключно заробітну плату, отриману відповідною особою протягом останнього періоду її зайнятості на території цієї Договірної Держави.
ГЛАВА IV
Допомога сім’ям
Стаття 19
Підсумовування страхового стажу
Якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується в разі необхідності іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на допомогу, передбачену цією главою так, ніби цей стаж було набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.
Стаття 20
Надання допомоги
1. Громадяни України, які здійснюють професійну діяльність у Португальській Республіці й на яких поширюється законодавство Португальської Республіки, мають право стосовно членів їхніх сімей, які проживають у Португальській Республіці, на сімейну допомогу дітям і молоді, передбачену згаданим законодавством, на однакових умовах з громадянами Португальської Республіки, якщо вони відповідають певним умовам набуття права на допомогу.
2. Громадяни Португальської Республіки, які здійснюють професійну діяльність в Україні й на яких поширюється законодавство України, мають право стосовно членів їхніх сімей, які проживають в Україні, на державну допомогу сім’ям з дітьми, передбачену згаданим законодавством, на однакових умовах із громадянами України, якщо вони відповідають певним умовам набуття права на допомогу.
3. Пункти 1 і 2 цієї статті застосовуються так саме до пенсіонерів.
4. Якщо допомога, згадана у пунктах 1 і 2 цієї статті, не використовується для утримання членів сім’ї особою, якій вона повинна бути надана, компетентна інституція виконує свої законні обов’язки шляхом надання згаданої допомоги безпосередньо фізичній або юридичній особі, яка фактично утримує їх, — за обґрунтованим запитом.
ГЛАВА V
Грошова допомога в разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Стаття 21
Надання допомоги
Надання допомоги в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та (або) смерті з цих причин здійснюється компетентною інституцією тієї Договірної Держави, законодавство якої поширювалось або поширюється на працівника на момент нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, або смерті з цих причин згідно з вимогами, визначеними законодавством цієї Договірної Держави з урахуванням у разі необхідності страхового стажу, набутого в іншій Договірній Державі.
Стаття 22
Проживання в Договірній Державі, іншій, ніж Компетентна Держава
Працівник, який проживає на території Договірної Держави, іншої, ніж Компетентна Держава, і який відповідає умовам, визначеним
законодавством Компетентної Держави, з урахуванням у разі необхідності страхового стажу, набутого за законодавством іншої Договірної Держави, одержує допомогу, надану Компетентною Державою у Договірній Державі проживання, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили тимчасову або постійну непрацездатність або смерть.
Стаття 23
Однакове ставлення до фактів, що мали місце на території Договірної Держави, іншої, ніж Компетентна Держава
1. Якщо з метою оцінки ступеня непрацездатності у разі нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань законодавство однієї з Договірних Держав ураховує нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що мали місце раніше, то нещасні випадки на виробництві й професійні захворювання, що мали місце відповідно до законодавства іншої Договірної Держави, ураховуються так саме, якщо б вони мали місце згідно із законодавством першої Договірної Держави.
2. Якщо надання допомоги в разі професійного захворювання згідно із законодавством однієї з Договірних Держав здійснюється залежно від того, чи було таке захворювання вперше діагностовано на її території, така умова вважається виконаною, якщо це захворювання було вперше діагностовано на території іншої Договірної Держави.
3. Якщо згідно із законодавством однієї з Договірних Держав надання допомоги внаслідок професійного захворювання здійснюється залежно від того, чи здійснювалася діяльність, що могла спричинити таке захворювання, протягом певного періоду, то періоди, протягом яких працівник здійснював таку саме діяльність на території іншої Договірної Держави, ураховуються так саме, якщо б ця діяльність здійснювалася згідно із законодавством першої Договірної Держави.
Стаття 24
Грошова допомога в разі професійного захворювання, коли відповідна особа наражалася на однаковий ризик в обох Договірних Державах
Якщо працівник, який захворів на професійне захворювання, здійснював діяльність, що могла спричинити це захворювання, на території обох Договірних Держав згідно з відповідним законодавством, допомога призначається виключно згідно із законодавством тієї Договірної Держави, де ця діяльність здійснювалася востаннє, якщо умови, передбачені цим законодавством, задоволено, ураховуючи в разі необхідності положення статті 22.
Стаття 25
Загострення професійного захворювання
У разі загострення професійного захворювання, у зв’язку з яким згідно із законодавством однієї з Договірних Держав надається грошова допомога працівнику, який проживає на території іншої Договірної Держави, застосовуються такі правила:
a) якщо працівник не виконував на території Договірної Держави, де він проживає, роботи, яка могла спричинити чи загострити захворювання, то компетентна інституція першої Договірної Держави несе витрати, пов’язані із загостренням захворювання, згідно з положеннями законодавства, яке вона застосовує;
b) якщо працівник виконував на території Договірної Держави, де він проживає, роботу, яка могла спричинити чи загострити це захворювання, то компетентна інституція першої Договірної Держави несе витрати, пов’язані з виплатою раніше передбаченої допомоги, а компетентна інституція другої Договірної Держави — витрати, пов’язані із загостренням захворювання.
РОЗДІЛ IV
Різні положення
Стаття 26
Співробітництво компетентних органів та інституцій
1. Компетентні органи обох Договірних Держав:
a) укладають адміністративні домовленості, необхідні для виконання цієї Угоди;
b) повідомляють один одному про всі заходи, ужиті для виконання цієї Угоди;
c) повідомляють один одному всю інформацію про зміни у відповідному законодавстві, які можуть вплинути на виконання цієї Угоди;
d) призначають відповідні органи зв’язку та ставлять перед ними завдання в адміністративних домовленостях, згаданих у підпункті «a» пункту 1 цієї статті.
2. Для цілей виконання цієї Угоди компетентні органи та інституції обох Договірних Держав надають безоплатно необхідну технічну й адміністративну допомогу.
3. Для цілей надання допомоги, що повинна сплачуватися виключно однією з Договірних Держав громадянам третьої Держави за іншими міжнародними договорами, обов’язковими для цієї Договірної Держави, інша Договірна Держава надає необхідну технічну й адміністративну допомогу, передаючи необхідну інформацію про належність і страховий стаж відповідних осіб, які підпадають або підпадали під дію її законодавства, згідно з положеннями, що повинні бути викладені в адміністративній домовленості, згаданій у підпункті «a» пункту 1 цієї Статті.
4. Для цілей виконання цієї Угоди компетентні органи або компетентні інституції можуть спілкуватися безпосередньо один з одним або дипломатичними каналами та з відповідними особами чи їхніми представниками.
5. Для цілей виконання цієї Угоди компетентні органи або компетентні інституції спілкуються між собою англійською мовою.
Стаття 27
Захист особових даних
1. Передача особових даних між компетентними органами або інституціями Договірних Держав згідно із цією Угодою або адміністративними угодами, згаданими в підпункті «a» пункту 1 статті 26, підпадає під дію законодавства про захист даних Договірної Держави, яка передає їх.
2. Будь-які дії з передачі, зберігання, зміни та знищення особових даних компетентним органом або інституцією Договірної Держави, яка отримує їх, підпадає під дію законодавства про захист даних цієї Договірної Держави.
3. Згідно з пунктами 1 й 2 співробітництво між компетентними органами або інституціями Договірних Держав також підпадає під дію чинних норм міжнародного права, й особові дані, які передаються, повинні бути адекватними, стосуватися справи й не повинні бути надмірними, що стосується відповідних цілей.
Стаття 28
Звільнення від податків, зниження податків та звільнення від легалізації
1. Усі звільнення від податків чи зниження податків, державного мита, нотаріального або реєстраційного збору, передбачені законодавством будь-якої Договірної Держави стосовно посвідчень або документів, необхідних у разі застосування законодавства цієї Договірної Держави, застосовуються також до аналогічних посвідчень або документів, необхідних у разі застосування законодавства іншої Договірної Держави або положень цієї Угоди.
2. Усі документи та посвідчення, необхідні для цілей цієї Угоди, звільняються від легалізації дипломатичними або консульськими установами.
Стаття 29
Подання заяв, декларацій і апеляцій
1. Усі заяви, декларації або апеляції, які згідно із законодавством однієї з Договірних Держав повинні були бути поданими в зазначений строк до компетентного органу, інституції чи суду цієї Договірної Держави, уважаються поданими, якщо вони надійшли в той саме строк до відповідного органу, інституції або суду іншої Договірної Держави.
2. У випадках, згаданих у пункті 1, орган, інституція або суд, який отримує заяву, декларацію або апеляцію, негайно надсилає її до органу, інституції або суду іншої Договірної Держави.
Стаття 30
Переказ сум, що підлягають сплаті на виконання цієї Угоди, з однієї Договірної Держави до іншої
1. Інституції однієї з Договірних Держав, відповідальні за виплату грошової допомоги згідно із цією Угодою отримувачам на території іншої Договірної Держави, у законний спосіб виконують цей обов’язок у євро.
2. Суми, що підлягають сплаті інституціям будь-якої з Договірних Держав, виплачуються в євро.
Стаття 31
Права інституцій, відповідальних за надання допомоги, стосовно відповідальних третіх сторін
Якщо особа отримує допомогу згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав внаслідок травми, отриманої в результаті подій, що сталися на території іншої Договірної Держави, то всі права інституції, відповідальної за надання допомоги, стосовно третьої сторони, відповідальної за надання компенсації за травму, регулюються такими правилами:
a) якщо інституції, відповідальній за надання допомоги, згідно із законодавством, яке вона застосовує, переходять права, які одержувач допомоги має стосовно третьої сторони, такий перехід визнається кожною з Договірних Держав;
b) якщо інституція, відповідальна за надання допомоги, має безпосереднє право стосовно третьої сторони, кожна Договірна Держава визнає це право.
Стаття 32
Повернення авансових платежів
1. Якщо компетентна інституція однієї з Договірних Держав здійснила авансову виплату допомоги отримувачу, ця інституція може звернутися в разі необхідності до компетентної інституції іншої Договірної Держави з проханням відрахувати суму цього авансового платежу із суми допомоги, яка підлягає виплаті цьому отримувачу.
2. Остання інституція відраховує зазначену суму на умовах та у межах, установлених законодавством, яке вона застосовує, та перераховує таку суму інституції-кредитору.
Стаття 33
Повернення неналежних платежів
1. Якщо компетентна інституція однієї з Договірних Держав на виконання глави II розділу III сплатила отримувачу суму, що перевищує суму, яку він повинен одержати, ця інституція може на умовах та у межах, визначених законодавством, яке вона застосовує, звернутися до компетентної інституції іншої Договірної Держави з проханням відрахувати надлишково сплачену суму з платежів, які належать цьому отримувачу.
2. Остання інституція відраховує зазначену суму на умовах та у межах, визначених законодавством, яке вона застосовує, так, ніби переплата була здійснена нею, та перераховує відраховану суму інституції-кредитору.
Стаття 34
Збір внесків і неналежних платежів
1. Збір внесків, що повинні бути сплачені компетентній інституції однієї з Договірних Держав та неналежно сплачених платежів у разі, коли не застосовуються положення статті 33, може здійснюватися на території іншої Договірної Держави згідно з процедурами, гарантіями та пільгами, чинними на території цієї Договірної Держави, що застосовуються до збору внесків, які повинні бути сплачені відповідній інституції останньої Договірної Держави, і платежів, неналежно сплачених компетентною інституцією цієї Держави.
2. Процедури виконання цієї статті можуть визначатися адміністративною домовленістю.
РОЗДІЛ V
Заключні положення
Стаття 35
Застосування в часі
Ця Угода не надає жодних прав до набрання нею чинності, за винятком таких випадків:
a) для визначення прав, набутих згідно з положеннями цієї Угоди, ураховується весь страховий стаж, набутий згідно із законодавством кожної з Договірних Держав до набрання чинності цією Угодою;
b) згідно з положеннями цієї статті право набувається згідно із цією Угодою, навіть якщо воно пов’язане з випадком, який мав місце до дати набрання нею чинності;
c) будь-яка допомога, непризначена або призупинена з причини громадянства або місця проживання відповідної особи, призначається чи поновлюється за заявою з дати набрання чинності цією Угодою;
d) положення законодавства Договірних Держав стосовно позбавлення чи обмеження прав не можуть застосовуватися до відповідних осіб стосовно прав, що виникають у зв’язку із застосуванням підпункту «c» цієї Статті, якщо заява подається протягом двох років з дати набрання чинності цією Угодою;
е) якщо заява, зазначена у підпункті «d», подається після закінчення цього періоду, то права, які було втрачено або які погашено давністю, набирають чинності з дати подачі заяви за винятком випадків, коли застосовуються більш сприятливі положення законодавства Договірних Держав.
Стаття 36
Вирішення спорів
1. Будь-який спір стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди вирішується шляхом переговорів дипломатичними каналами.
2. Якщо спор не може бути вирішено згідно з пунктом 1 протягом шести місяців, він передаються до арбітражної комісії, склад і порядок роботи якої ухвалюються за взаємною домовленістю Сторін.
3. Рішення арбітражної комісії вважаються обов’язковими й остаточними.
Стаття 37
Набрання чинності
Ця Угода набирає чинності в перший день другого місяця після дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про завершення Договірними Державами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
Стаття 38
Строк дії та денонсація
1. Ця Угода залишається чинною протягом одного року, і її дія автоматично продовжується на такі саме подальші періоди.
2. Будь-яка Договірна Держава може денонсувати цю Угоду, повідомивши про це письмово дипломатичними каналами іншій Договірній Державі не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення поточного календарного року, при цьому дія Угоди припиняється із закінченням зазначеного календарного року.
3. У разі денонсації цієї Угоди набуті права й права в процесі набуття зберігаються згідно з її положеннями.
Стаття 39
Реєстрація
Договірна Держава, на території якої буде підписано цю Угоду, подає її на реєстрацію до Секретаріату Організації Об’єднаних Націй згідно зі статтею 102 Статуту ООН, а також повідомляє іншій Договірній Державі про завершення цієї процедури та наданий реєстраційний номер.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО, ті, що підписалися нижче, належним чином уповноважені на це їхніми Урядами, підписали цю Угоду.
УЧИНЕНО у двох примірниках у м. Лісабон 7 липня 2009 р. українською, португальською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно офіційними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні українського та португальського текстів переважну силу матиме текст англійською мовою.
____________
* Розпорядженням Президента України від 8 липня 2009 року № 135/2009-рп уповноважено заступника Міністра закордонних справ України Єлісєєва Костянтина петровича підписати Угоду між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення
** Ратифіковано Законом України від 21 грудня 2011 року № 4209-VI («Офіційний вісник України» 2012 р., № 4, ст. 125)
За Україну За Португальську Республіку
Костянтин Єлисєєв Педру Маркеш
Заступник Міністра закордонних Державний Секретар з питань
Справ соціального захисту
