ДАТА ПІДПИСАННЯ: 07.10.96 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 17.12.97 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 27.03.98 р.
Україна і Королівство Іспанія (далі «Договірні Сторони»),
виходячи із взаємного бажання розвивати і поглиблювати дружні відносини між обома країнами та необхідності регулювати співробітництво у галузі соціального забезпечення,
домовились про нижченаведене:
Частина I
Загальні положення
Стаття 1
Визначення
1. Нижченаведені терміни у цій Угоді мають такі значення:
а) «Законодавство» — означає закони, нормативні акти та положення про соціальне забезпечення працівників і членів їхніх сімей, які діють на території кожної з Договірних Сторін.
б) «Уповноважений орган» означає:
для України — Міністерство соціального захисту населення;
для Королівства Іспанія — Міністерство праці і соціальних питань.
в) «Компетентний орган» — означає орган або установу який визначається у кожному конкретному випадку згідно із законодавством Договірних Сторін.
г) «Працівник»- означає будь-яку особу, яка займається або займалась трудовою діяльністю по найму або індивідуальною трудовою діяльністю і підпадає чи підпадала під дію законодавства Договірних Сторін, наведеного у статті 2 цієї Угоди.
д) «Члени сім’ї» — означає осіб, визнаних такими на підставі законодавства Договірних Сторін.
е) «Допомога» — означає будь-яку грошову виплату, яка передбачена законодавством Договірних Сторін з врахуванням підвищення, надбавки і доплати.
є) «Трудовий чи страховий стаж» — означає період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу з боку соціального забезпечення, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.
ж) «Органи координації» — це органи, що координують діяльність Компетентних органів Договірних Сторін і беруть участь в реалізації цієї Угоди, здійснюють обмін інформацією між ними і надають інформацію заінтересованим особам.
2. Інші терміни або вирази, що застосовуються у цій Угоді, мають значення, яке їм надається законодавством відповідної Договірної Сторони.
Стаття 2
Об’єктивна сфера застосування
1. Ця Угода застосовується:
А. В Україні:
у законодавстві щодо соціального забезпечення населення про:
а) пенсії за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника;
б) допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною;
в) допомогу у зв’язку з нещасними випадками на виробництві і професійними захворюваннями;
г) допомогу на поховання;
д) допомогу сім’ям з дітьми;
е) соціальні пенсії.
Б. В Іспанії:
у законодавстві щодо системи соціального забезпечення про:
а) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок загального захворювання, будь-яких нещасних випадків, не пов’язаних з виробництвом та материнством;
б) допомогу по інвалідності, за віком, в разі смерті та в разі втрати годувальника;
в) допомогу у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями;
г) допомогу для сімей.
2. Ця Угода буде поширюватись також на законодавство, яке змінюватиме або доповнюватиме положення, передбачені у пункті 1 цієї статті.
3. Ця Угода буде застосовуватися в законодавстві, яке поповнить наведені в пункті 1 цієї статті положення новими категоріями працівників або членів сім’ї, якщо тільки Уповноважені органи іншої Договірної Сторони не висунуть через два місяці після нотифікації даною Договірною Стороною ніяких заперечень проти згаданих вище доповнень.
4. Ця Угода стосуватиметься також положень, які встановлюватимуть нові спеціальні норми в соціальному забезпеченні за взаємною домовленістю Договірних Сторін.
Стаття 3
Суб’єктивна сфера застосування
1. Ця Угода буде поширюватися на працівників, які є громадянами Договірних Сторін, а також на членів їхніх сімей.
В той же спосіб Угода охоплюватиме осіб, які мають статус біженців згідно із Женевською Конвенцією від 28 липня 1951 року та Протоколом від 31 січня 1967 року, а також осіб без громадянства, які проживають на території однієї з Договірних Сторін, і членів їхніх сімей відповідно до Конвенції від 28 вересня 1954 року.
2. Ця Угода застосовується також до членів сімей працівника, які є громадянами однієї з Договірних Сторін, незалежно від громадянства даного працівника, якщо тільки він підпадав під дію законодавства однієї з Договірних Сторін.
Стаття 4
Принцип рівності прав і обов’язків
Працівники — громадяни однієї з Договірних Сторін, які займалися трудовою діяльністю на умовах найму або ж індивідуальною трудовою діяльністю на території іншої Договірної Сторони, будуть підпадати під дію законодавства другої Договірної Сторони на умовах, рівних з працівниками даної Сторони, якщо цією Угодою не передбачено інше.
Стаття 5
Зберігання набутих прав і виплата допомоги за кордоном
1. Кожна з Договірних Сторін виплачуватиме заінтересованим особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, передбачену допомогу відповідно до свого законодавства, якщо цією Угодою не передбачено інше, а саме:
а) Допомога, визнана Договірними Сторонами на основі законодавства відповідно до статті 2 цієї Угоди, не може скорочуватися, змінюватися, припинятися чи затримуватися в разі, коли пенсіонер чи особа, яка має право на її отримання, знаходиться чи проживає на території іншої Договірної Сторони, а виплати проводяться на території цієї Договірної Сторони.
б) Допомога, призначена однією з Договірних Сторін громадянам іншої Договірної Сторони, які проживатимуть на території третьої країни, сплачуватимуться їм першою Стороною на тих же умовах, що і громадянам своєї держави, які проживають в третій країні.
2. Вищевикладені положення цієї статті не відносяться до соціальної допомоги, передбаченої законодавством Договірних Сторін.
Частина II
Положення, які визначають застосовуване законодавство
Стаття 6
Загальна норма щодо принципу забезпечення
1. На працівників, які підпадають під дію цієї Угоди, поширюється виключно дія законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, якщо цією Угодою не передбачено інше.
2. При забезпеченні іншими видами допомоги, не передбаченими статтею 2 цієї Угоди, буде застосовуватись законодавство Договірної Сторони, під дію якого підпадає працівник.
Стаття 7
Особливі норми щодо принципу забезпечення
Щодо положень статті 6 встановлюються такі особливі норми і винятки:
1. Працівник, найнятий на службу підприємством, керівні органи якого знаходяться на території однієї з Договірних Сторін і яке далі запропонує йому на території іншої Договірної Сторони тимчасову роботу, підпадає під дію законодавства першої Договірної Сторони, якщо тільки передбачений період тимчасової роботи, на яку його перевели, не перевищує 2 роки, а також якщо він був запрошений для заміщення іншої особи, визначений період праці якої вже завершився.
Працівник, який займається індивідуальною трудовою діяльністю на території однієї з Договірних Сторін, де він і застрахований, і який переїжджає для виконання певної роботи на територію іншої Договірної Сторони, підпадає під дію законодавства першої Договірної Сторони за умови, що період тимчасової роботи не перевищує двох років.
2. Якщо через непередбачені обставини період роботи, обумовлений в попередньому пункті, перевищує 2 роки, працівник підпадає під дію законодавства першої Сторони на новий строк, який становить 2 роки, за умови, що Уповноважений орган другої Сторони або установа, уповноважена цим органом, дає на це свою згоду.
3. Персонал транспортних служб, як повітряних, так і наземних, який здійснює свою діяльність на територіях обох Сторін, підпадає під дію законодавства тієї Сторони, на території якої знаходиться їхнє головне підприємство.
4. На членів екіпажу суден поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої вони плавають.
Незважаючи на вищевикладене, коли член екіпажу отримує заробітну плату за роботу від підприємства чи особи, акредитованих на території іншої Договірної Сторони, і вищезгаданий член екіпажу проживає на території тієї ж Договірної Сторони, він за вибором може підлягати законодавству тієї чи іншої Договірної Сторони.
5. Працівники, які прийняті на роботу по навантажуванню, розвантажуванню або ремонту суден, або в службу охорони порту, підпадають під дію законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться порт.
6. На членів дипломатичних представництв і консульських установ Договірних Сторін та на обслуговуючий персонал, зайнятий виключно особистим обслуговуванням дипломатичного корпусу або консульських посадових осіб, поширюватимуться положення Віденських конвенцій про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року та про Консульські відносини від 24 квітня 1963 року.
7. На працівників однієї Договірної Сторони, які працюють на території другої Договірної Сторони у спільних українсько-іспанських підприємствах, поширюється законодавство тієї Сторони, на території якої знаходиться таке підприємство, або, за їх вибором, тієї держави, громадянином якої вони є.
Стаття 8
Винятки з принципу забезпечення
Уповноважені органи обох Договірних Сторін чи установи, призначені ними, можуть на основі взаємної домовленості, в інтересах окремих осіб чи категорій осіб, встановлювати інші винятки чи змінювати ті, що передбачені в пункті 1 статті 6 і в статті 7 цієї Угоди.
Частина III
Положення відносно допомоги
Глава перша
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, материнством, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною
Стаття 9
Накопичення страхового стажу
При визначенні права на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, материнством, по вагітності та пологах, при народженні дитини і по догляду за дитиною кожна Договірна Сторона буде враховувати при необхідності трудовий або страховий стаж, набутий на території іншої Договірної Сторони, якщо вони не перекривають один одного.
Такі види допомоги будуть виплачуватися лише тією Договірною Стороною, відповідно до положень якої був застрахований працівник на момент настання підстав для призначення цієї допомоги.
Глава друга
Допомога по інвалідності, за віком та у зв’язку з втратою годувальника
Стаття 10
Нарахування допомоги
Працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, матиме право на допомогу, яка регулюється цією главою на таких умовах:
1. Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.
2. Так само Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони. Після визначення стажу, який дає право на отримання допомоги, розмір виплат розраховується згідно з наступними правилами:
а) розмір допомоги, на яку заінтересована особа має право, визначатиметься за умови, що сумарний стаж був набутий відповідно до власного законодавства (теоретична пенсія);
б) розмір допомоги встановлюватиметься із застосуванням до теоретичної пенсії, розрахованої відповідно до її законодавства, тієї пропорції, яка існує між трудовим чи страховим стажем, набутим відповідно до законодавства Договірної Сторони, до якої належить орган, що нараховує допомогу, та загальним трудовим чи страховим стажем, набутим під час дії законодавства обох Договірних Сторін (пропорційна пенсія);
в) коли законодавство однієї з Договірних Сторін вимагає максимального трудового чи страхового стажу для призначення повної допомоги, Компетентні органи цієї Договірної Сторони беруть до уваги, з метою визначення загального стажу, лише той трудовий чи страховий стаж, який був набутий на території іншої Договірної Сторони і є необхідним для визнання права на отримання вищезгаданої допомоги.
3. Згідно з правом на допомогу, встановленим у попередніх пунктах 1 і 2, Компетентні органи кожної Договірної Сторони визнаватимуть та виплачуватимуть допомогу, яка буде найбільш прийнятна для заінтересованої особи, незалежно від рішення, прийнятого Компетентним органом іншої Договірної Сторони.
4. Коли загальний розмір допомоги, призначеної обома Договірними Сторонами, є меншим за мінімальний розмір, передбачений для цього виду допомоги законодавством тієї Договірної Сторони, де проживає заінтересована особа, ця Договірна Сторона визначить та сплатить доплату, щоб гарантувати встановлений мінімум згідно із своїм законодавством.
5. Коли законодавство однієї з Договірних Сторін обумовлює право на надання певних пільг в разі набуття трудового чи страхового стажу по певних професіях чи на роботах, стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, буде братись до увага для надання таких пільг, якщо він був набутий у тій самій професії або на тій самій роботі.
6. Вищенаведені положення цієї статті не поширюються на визначення соціальних пенсій Договірними Сторонами.
Стаття 11
Спеціальні періоди
1. Положення пункту 2 статті 10 не будуть застосовуватись Компетентними органами однієї з Договірних Сторін у випадках, якщо загальний трудовий чи страховий стаж, який набуто згідно з її законодавством, складає менше одного року і якщо, беручи до уваги цей стаж, право на отримання допомоги згідно із законодавством цієї Сторони не виникає.
Вищезгаданий стаж буде враховуватись, у разі необхідності, Компетентним органом іншої Договірної Сторони для визнання права на пенсію і встановлення її розміру відповідно до свого власного законодавства, але без застосування положення підпункту б) пункту 2 статті 10.
2. Незалежно від положень попереднього пункту, якщо набутий на території кожної з Договірних Сторін стаж складає менше одного року, він буде підсумовуватись тією Договірною Стороною, на території якої заінтересованій особі буде призначатися допомога.
3. Особам іспанського походження, які внаслідок громадянської війни в Іспанії неповнолітніми були ввезені на територію колишнього СРСР, а також викладачам і вихователям, які їх супроводжували, буде зарахований один рік сплати внесків в систему іспанського соціального забезпечення, для того щоб визнати за ними право на отримання іспанської допомоги за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника згідно з цією Угодою.
Стаття 12
Визначення середньомісячного заробітку або регулюючої основи
1. Для визначення середньомісячного заробітку для призначення допомоги в Україні і регулюючої основи допомоги в Іспанії, права на які були набуті відповідно до статті 10 цієї Угоди, Компетентні органи обох Договірних Сторін застосовуватимуть своє власне законодавство.
2. Якщо частина або весь період трудового чи страхового стажу, який повинен братися до уваги Компетентним органом української Сторони для обчислення середньомісячного заробітку для призначення допомоги, відповідатиме періодам стажу, набутого відповідно до законодавства іспанської Сторони, то Компетентний орган української Сторони визначатиме цей середньомісячний заробіток таким чином:
а) обчислення буде здійснюватися із заробітку за два останні роки трудового чи страхового стажу в Україні відповідно до власного законодавства;
б) розмір отриманої допомоги буде збільшений відповідно до положень про перерахунок допомоги, передбаченої власним законодавством.
3. Незалежно від положень попереднього пункту, якщо частина чи весь період котування, який повинен братись до уваги Компетентним органом іспанської Сторони для обчислення регулюючої основи допомоги, відповідатиме стажу, набутому відповідно до законодавства української Сторони, вищезгаданий Компетентний орган визначатиме ці основи таким чином:
а) обрахування будуть здійснюватись виходячи з реальних сум котування особою, застрахованою в Іспанії, на протязі років, які безпосередньо передують останній виплаті в соціальне забезпечення іспанської Сторони;
б) розмір отриманої пенсії буде збільшений за рахунок включення збільшень і перерахунків, обчислених для кожного наступного року і до моменту настання підстав для призначення пенсії, для пенсій того ж типу.
Стаття 13
Умови наявності страхування в момент настання підстав для призначення допомоги і їх відсутність в особливих випадках
1. У разі, коли законодавство однієї Договірної Сторони зумовлює отримання допомоги, яка регулюється цією главою, необхідністю підлягання працівника її законодавству в момент настання підстав для призначення допомоги, ця умова вважається виконаною, якщо у цей момент працівник був застрахований за умовами законодавства іншої Договірної Сторони, чи, у разі відсутності такого страхування, якщо він отримує допомогу того ж виду від цієї Договірної Сторони або допомогу іншого виду, яка призначається особисто працівнику.
Той же самий принцип буде застосовуватись для призначення допомоги у разі втрати годувальника для того, щоб, у разі необхідності, інша Договірна Сторона могла взяти до уваги, що заінтересована особа на той момент виконувала трудову діяльність або отримувала допомогу.
2. У разі, коли законодавство однієї Договірної Сторони для призначення допомоги вимагає наявності певних страхових періодів безпосередньо до моменту настання підстав для призначення допомоги, ця умова вважається виконаною, якщо заінтересована особа подасть всі необхідні документи безпосередньо до моменту призначення допомоги іншій Договірній Стороні.
3. Положення, що зменшують, припиняють чи відміняють отримання допомоги, передбаченої законодавством однієї з Договірних Сторін, яке поширюється на працюючих пенсіонерів, буде застосовуватись до них навіть якщо вони працюють на території іншої Договірної Сторони.
Глава третя
Допомога внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Стаття 14
Визначення права на допомогу
Право на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інвалідністю, смертю і втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання визначається таким чином:
1. Право на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інвалідністю, смертю і втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання буде визнаватися згідно із законодавством Договірної Сторони, під дію якого підпадав працівник на момент нещасного випадку або настання хвороби. Відповідна допомога виплачуватиметься цією Договірною Стороною.
2. Якщо працівник, який одержав професійне захворювання, виконував для обох Договірних Сторін роботу, яка могла б викликати професійне захворювання, допомога по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання встановлюється і виплачується Компетентним органом тієї Договірної Сторони, під дію законодавства якої підпадав працівник, виконуючи зазначену роботу востаннє.
3. В разі нового нещасного випадку на виробництві або нового професійного захворювання, якщо на працівника поширювалось законодавство іншої Договірної Сторони, Компетентні органи цієї Сторони зобов’язані визначити та виплатити допомогу згідно з її законодавством, враховуючи при цьому також і колишні професійні захворювання і нещасні випадки на виробництві. Якщо внаслідок цього нова допомога буде меншою ніж допомога, яка виплачується першою Стороною, ця Сторона виплачує заінтересованій особі відповідну різницю.
4. В разі, якщо професійне захворювання, набуте працівником, коли на нього поширювалось законодавство однієї Договірної Сторони, посилюється, коли він підпадає під дію законодавства іншої Договірної Сторони за умов, які викликають аналогічне професійне захворювання, допомога визначається і виплачується з врахуванням нового ступеня непрацездатності останньою Стороною. Якщо внаслідок цього нова допомога буде меншою ніж допомога, яка виплачується першою Стороною, остання Сторона виплачує заінтересованій особі відповідну різницю.
5. Якщо стан здоров’я працівника, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, погіршується внаслідок цього нещасного випадку під час поширення на нього законодавства іншої Договірної Сторони, допомога, яка йому повинна виплачуватися за це погіршення, відноситься на рахунок Компетентного органу тієї Договірної Сторони, де був застрахований працівник на момент нещасного випадку.
Глава четверта
Допомога сім’ям
Стаття 15
Визначення прав
1. Допомога сім’ям виплачуватиметься згідно із законодавством і за рахунок тієї Договірної Сторони, під соціальне забезпечення якої підпадає працівник, або тієї, від якої він отримує допомогу.
2. У випадку, якщо один з членів сім’ї має право на одноразову допомогу з боку обох Договірних Сторін, допомога виплачується тією Договірною Стороною, на території якої проживають діти.
3. Соціальна допомога визначатиметься кожною з Договірних Сторін для громадян іншої Договірної Сторони відповідно до власного законодавства.
Частина IV
Різні, перехідні та заключні положення
Глава перша
Різні положення
Стаття 16
Оцінка ступеня непрацездатності
Для оцінки відсотка втрати працездатності застрахованої особи Компетентні органи кожної з Договірних Сторін братимуть до уваги медичні довідки та адміністративні дані, надані органами іншої Договірної Сторони.
Незалежно від вищезазначеного кожний Компетентний орган зможе обрати лікаря для обстеження застрахованого.
Стаття 17
Перерахунок допомоги
Допомога, призначена відповідно до норм частини 3 цієї Угоди, буде перераховуватися для підвищення з тією ж періодичністю та у тому ж розмірі, що і допомога, призначена згідно із внутрішнім законодавством кожної з Договірних Сторін. Коли розмір допомоги визначається за формулою «Пропорційна», передбаченою в пункті 2 статті 10, перерахунок до виплати визначається із застосуванням того ж правила пропорційності, яке було застосоване для визначення розміру допомоги.
Стаття 18
Подання і видача документів та їх юридичне оформлення
1. Клопотання, заяви, апеляції та інші документи, які відносяться до законодавства однієї із Сторін і які мають бути подані в зазначений термін до відповідних Уповноважених чи Компетентних органів цієї Договірної Сторони, вважаються поданими, якщо вони надійшли в той самий строк до відповідних Уповноважених чи Компетентних органів іншої Договірної Сторони.
2. Будь-яка заява на допомогу, подана відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, вважатиметься заявою на відповідну допомогу з боку законодавства іншої Договірної Сторони, якщо заінтересована особа заявить і підтвердить документально трудову діяльність на території цієї Договірної Сторони.
3. З метою реалізації цієї Угоди пільги на звільнення від сплати державного, нотаріального, консульського мита та інших державних зборів, передбачених законодавством кожної з Договірних Сторін, поширюватимуться на довідки і документи, видані Уповноваженими чи Компетентними органами іншої Договірної Сторони.
4. Всі адміністративні акти і документи, які видаватимуться з метою реалізації цієї Угоди, не потребують легалізації і легітимації.
Стаття 19
Адміністративне співробітництво між Компетентними органами
Компетентні органи обох Договірних Сторін будуть надавати один одному в будь-який момент медичні документи, підтвердження фактів та обставин, які мають значення для призначення, зміни, припинення, ліквідації чи збереження права на допомогу, визнаного ними.
У будь-якому випадку проведення досліджень на прохання Компетентних органів буде безкоштовним, якщо вони проводяться силами соціального забезпечення.
Стаття 20
Форми і гарантії виплати допомоги
1. Компетентні органи кожної з Договірних Сторін проводитимуть виплату допомоги заінтересованим особам в національній валюті.
2. Якщо одна з Договірних Сторін ухвалить положення, які обмежуватимуть перекази у валюті, обидві Договірні Сторони вживатимуть негайно необхідних заходів, які б гарантували недоторканність прав, які випливають з цієї Угоди.
Стаття 21
Компетенція Уповноважених органів
1. Уповноважені органи Договірних Сторін повинні:
а) укласти Адміністративні договори, необхідні для виконання цієї Угоди;
б) визначити відповідні органи координації;
в) інформувати один одного про внутрішні механізми виконання цієї Угоди;
г) повідомляти один одного про прийняття законодавчих або нормативних положень, які вносять зміни в ті, що наведені в статті 2;
д) надавати взаємні послуги і здійснювати широке адміністративне співробітництво для виконання цієї Угоди.
2. На прохання будь-якої з Договірних Сторін може бути скликана Спільна Комісія під головуванням Уповноважених органів обох Договірних Сторін з метою вивчення проблем, які виникатимуть при виконанні цієї Угоди і договорів розвитку.
Стаття 22
Регулювання розбіжностей
1. Компетентні органи вирішують шляхом переговорів всі розбіжності, які виникають під час тлумачення цієї Угоди або Адміністративних договорів.
2. Якщо ці розбіжності не зможуть бути вирішені шляхом переговорів на протязі трьох місяців з дня їх початку, вони виносяться на суд Арбітражної комісії, склад і порядок роботи якої визначатимуться за взаємною згодою Договірних Сторін або, в разі відсутності такої, протягом додаткового періоду в три місяці судом арбітра, призначеного на прохання будь-якої з Договірних Сторін Головою Міжнародного суду в Гаазі.
Рішення Арбітражної комісії чи арбітра, залежно від випадку, буде вважатись остаточним та обов’язковим до виконання.
Глава друга
Перехідні положення
Стаття 23
Обчислення стажу і встановлення прав, набутих до набуття чинності цією Угодою
1. Для встановлення права на отримання допомоги згідно з цією Угодою враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної з Договірних Сторін до набуття чинності цією Угодою.
2. Незалежно від положень попереднього пункту, коли виникає накладання страхового чи трудового стажу, набутого до набуття чинності цією Угодою, кожна з Договірних Сторін для встановлення права на одержання допомоги та її розміру буде враховувати страховий чи трудовий стаж, набутий відповідно до її законодавства.
3. Права заінтересованих осіб, які випливають з випадків, що мали місце до набуття чинності цією Угодою, можуть розглядатись за окремим зверненням, враховуючи положення цієї Угоди, за умови, що відповідна заява подається не пізніше двох років з дня набуття чинності цією Угодою.
Незважаючи на вищевикладене, вже виплачена одноразова допомога перегляду не підлягає.
4. Виплата передбаченої цією Угодою допомоги не може проводитися раніше моменту набуття нею чинності.
Глава третя
Заключні положення
Стаття 24
Дія і набуття чинності
1. Ця Угода укладається на невизначений термін.
2. Кожна Договірна Сторона має право денонсувати цю Угоду, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону дипломатичними каналами не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення поточного року, при цьому дія Угоди припиняється із закінченням зазначеного року.
3. У разі денонсації і незважаючи на обмежуючі положення, які інша Договірна Сторона може передбачити для випадків проживання за кордоном заінтересованої особи, положення цієї Угоди будуть застосовуватись до прав, набутих згідно з нею. Стосовно прав, набутих в результаті стажу або подібних, які знаходяться в процесі визнання до дати втрати чинності цією Угодою, Договірні Сторони домовляться про положення, які їх будуть гарантувати.
Стаття 25
Підписання і ратифікація
Ця Угода підлягає ратифікації згідно з внутрішнім законодавством кожної з Договірних Сторін. Обмін ратифікаційними грамотами буде здійснено у...
Ця Угода набуває чинності через 30 днів після обміну Договірними Сторонами ратифікаційними грамотами.
Укладено в м. Мадриді 7 жовтня 1996 року в двох примірниках, кожний українською та іспанською мовами, причому обидва тексти є автентичні.
____________
* Ратифіковано ЗУ від 17.12.97 р. № 741/97-ВР (ОВУ, 1997 р., число 52, № с. 42)
За Україну За Королівство Іспанія
