ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
РІШЕННЯ
від 9 червня 2010 року
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів: Левченка Є. Ф., Романюка Я. М., Луспеника Д. Д., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАГЛІВ" до ОСОБА_6 про визнання трудового договору недійсним та відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду від 8 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року, встановила:
У лютому 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "МАГЛІВ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання трудового договору недійсним та відшкодування майнової шкоди. Позивач зазначав, що 12 березня 2007 року ним було укладено з ОСОБА_6 трудовий договір, за яким останній мав виконувати роботу сторожа, в тому числі і в темну пору доби. В подальшому стало відомо, що відповідачу висновком МСЕК від 26 лютого 2005 року встановлено третю групу інвалідності і йому протипоказана робота в нічний час. Посилаючись на те, що при прийнятті на роботу відповідач замовчав існування зазначеної обставини, а це мало значення для укладення трудового договору з ним, позивач з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України просив визнати укладений з відповідачем трудовий договір недійсним та стягнути з нього 2867 грн. 42 коп. майнової шкоди, що становить подвійний розмір виплаченої йому за час роботи заробітної плати.
Рішенням Алуштинського міського суду від 8 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним трудовій договір, укладений 12 березня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "МАГЛІВ" з ОСОБА_6. У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Ухвалюючи рішення про визнання трудового договору недійсним, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач на порушення вимог ст. 22 КЗпП України при укладенні трудового договору з позивачем не подав останньому документ про стан свого здоров’я, що призвело до укладення з ним трудового договору на виконання протипоказаної йому за станом здоров’я роботи і є підставою для визнання цього договору недійсним.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників регулює законодавство про працю, яке не передбачає можливості визнання трудового договору недійсним. Статтею 22 КЗпП України на яку, як на підставу задоволення позову, послався суд, також не встановлено такого наслідку порушення правил прийняття на роботу.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 29 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу трудовий договір може бути припинено на підставі ст. 7 КЗпП України.
Судом установлено, що відповідачу за станом здоров’я протипоказана робота в нічний час, про що він не повідомив позивача і з ним було укладено трудовий договір, який передбачає нічні чергування.
Встановивши такі обставини, суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
В решті рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до положень ст. 335 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Алуштинського міського суду від 8 вересня 2009 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання трудового договору недійсним та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року щодо залишення зазначеної частини рішення суду першої інстанції без змін скасувати.
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "МАГЛІВ" до ОСОБА_6 про визнання трудового договору недійсним відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Г. Ярема
Судді: Є. Ф. Левченко
Д. Д. Луспеник
Я. М. Романюк
Ю. Л. Сенін
