Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2 лютого 2011 р. № 98

Київ

 

Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

 

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 13 квітня 2011 року № 411,
 від 7 вересня 2011 року № 968,
 від 28 грудня 2011 року № 1411,
 від 25 липня 2012 року № 667,
 від 24 жовтня 2012 року № 978,
 від 29 травня 2013 року № 380,
 від 19 червня 2013 року № 427,
від 17 липня 2014 року № 272,
 від 20 серпня 2014 року № 366,

від 11 лютого 2015 року № 46

 

(З 1 січня 2016 року до цієї постанови будуть внесені зміни згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2012 року № 591)

 

Відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

(вступна частина із змінами, внесеними згідно з

 постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 46)

1. Затвердити суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, згідно з додатком 1.

2. Установити, що в разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням стороною, яка приймає, або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до цієї постанови, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності оригіналів підтвердних документів (далі - підтвердні документи).

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат.

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичної служби України, що направлені у довготермінове відрядження та отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави.

(абзац четвертий пункту 2 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. № 427)

У разі коли працівник дипломатичної служби, направлений у довготермінове відрядження, є акредитованим у кількох державах, відшкодування добових витрат, пов’язаних з його відрядженням до інших держав акредитації (які не є державою, до якої працівник направлений у довготермінове відрядження), здійснюється згідно з пунктом 1, абзацами першим і третім пункту 2 та пунктом 11 цієї постанови.

(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. № 427)

3. Для окремих категорій працівників встановлюється надбавка до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті у розмірах згідно з додатком 2.

4. Суми добових витрат і граничні суми витрат на найм житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.

5. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс для здійснення поточних витрат. Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), у встановленому законодавством порядку.

6. Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому - десятому цього пункту.

(абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1411,
від 20.08.2014 р. № 366)

Строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати строк будівництва об’єктів.

Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.

Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують належні соціально-побутові умови, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для виконання робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.

Строк відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування витрат стороною, що приймає, - 18 місяців.

Строк відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для здійснення авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об’єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців.

Строк відрядження працівників Державної фінансової інспекції, її територіальних органів, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.

(абзац сьомий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 968)

У разі направлення осіб до вищих навчальних закладів або наукових установ за кордоном з метою навчання або стажування строк навчання студентів не повинен перевищувати двох років, аспірантів - одного року, а строк стажування наукових і науково-педагогічних працівників - шести місяців.

(абзац восьмий пункту 6 у редакції постанов
 Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 411,
 від 28.12.2011 р. № 1411)

Строк відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які направляються починаючи з 14 квітня 2014 року в межах України для участі в антитерористичних операціях, здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.

(пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 366)

7. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в’їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров’я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов’язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти.

8. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на строк до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:

надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;

переміщення страхувальника на територію України для надання йому медичної допомоги;

відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інших пов’язаних з цим витрат.

У разі коли правилами в’їзду та перебування у державі, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому строк дії договору страхування повинен відповідати строку відрядження.

Якщо в державі, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.

9. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем’єр-міністром, а також віце-прем’єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.

(пункт 9 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 р. № 272,
у зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)

Витрати, відшкодовані згідно з цим пунктом, не є надміру витраченими коштами.

(абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 р. № 272)

10. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

11. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, перевищує затверджену суму добових витрат або дорівнює такій сумі, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

12. Міністерству фінансів внести зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що випливають із цієї постанови.

13. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд’єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 р. № 667,
 від 24.10.2012 р. № 978,
 від 29.05.2013 р. № 380,
 від 19.06.2013 р. № 427)

13 1. Дія абзацу другого пункту 2, пунктів 5 і 7 - 9 цієї постанови не поширюється на студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, направлених на навчання, стажування у вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 411 "Питання навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 28, ст. 1195).

(постанову доповнено пунктом 13 1 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1411)

14. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

15. Ця постанова набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

 

Прем’єр-міністр України                                                  М. АЗАРОВ 

 

Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 98 

СУМИ
витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

(доларів США)

Назва держави 

Сума добових витрат 

Гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу
(не більш як) 

Австралія 

35 

150 

Австрія 

45 

105 

Азербайджан 

25 

69 

Албанія 

33 

100 

Алжир 

37 

195 

Ангола 

44 

195 

Андорра 

36 

66 

Антигуа і Барбуда 

45 

89 

Аргентина 

42 

110 

Афганістан 

38 

63 

Багамські Острови 

36 

53 

Бангладеш 

33 

63 

Барбадос 

37 

53 

Бахрейн 

36 

79 

Беліз 

34 

53 

Бельгія 

50 

200 

Бенін 

37 

60 

Бермудські Острови 

34 

55 

Білорусь 

25 

69 

Болгарія 

34 

80 

Болівія 

34 

63 

Боснія і Герцеговина 

36 

90 

Ботсвана 

32 

74 

Бразилія 

38 

132 

Бруней 

29 

130 

Буркіна-Фасо 

40 

56 

Бурунді 

37 

63 

Вануату 

35 

51 

Великобританія 

50 

240 

Венесуела 

35 

63 

В’єтнам 

32 

90 

Вірменія 

25 

69 

Габон 

40 

90 

Гаїті 

35 

63 

Гайана 

36 

90 

Гамбія 

37 

63 

Гана 

35 

69 

Гватемала 

33 

63 

Гвінея 

36 

84 

Гвінея-Бісау 

44 

50 

Гібралтар 

33 

40 

Гондурас 

36 

40 

Гонконг 

34 

121 

Гренада 

44 

63 

Греція 

44 

133 

Грузія 

25 

79 

Данія 

44 

170 

Джибуті 

40 

55 

Домініканська Республіка 

34 

120 

Еквадор 

30 

110 

Екваторіальна Гвінея 

38 

35 

Еритрея 

36 

40 

Естонія 

34 

74 

Ефіопія 

40 

63 

Єгипет 

36 

120 

Ємен 

36 

150 

Замбія 

34 

78 

Заморські території Франції 

37 

93 

Зімбабве 

35 

63 

Ізраїль 

43 

121 

Індія 

38 

145 

Індонезія 

39 

115 

Ірак 

39 

80 

Іран 

32 

105 

Ірландія 

37 

160 

Ісландія 

39 

160 

Іспанія 

39 

135 

Італія 

50 

200 

Йорданія 

34 

95 

Кабо-Верде 

31 

55 

Казахстан 

25 

100 

Кайманові Острови 

36 

90 

Камбоджа 

36 

63 

Камерун 

39 

60 

Канада 

45 

130 

Катар 

34 

111 

Кенія 

34 

84 

Киргизстан 

25 

69 

Китай 

50 

140 

Кіпр 

38 

140 

Кірибаті 

43 

40 

КНДР 

35 

111 

Колумбія 

34 

120 

Коморські Острови 

37 

55 

Конго 

40 

100 

Демократична Республіка Конго (Заїр) 

37 

67 

Коста-Ріка 

33 

63 

Кот-д’Івуар 

40 

84 

Куба 

40 

150 

Кувейт 

36 

150 

Лаос 

36 

63 

Латвія 

34 

120 

Лесото 

33 

40 

Литва 

34 

100 

Ліберія 

36 

40 

Ліван 

39 

90 

Лівія 

39 

200 

Ліхтенштейн 

39 

63 

Люксембург 

44 

83 

Маврикій 

30 

69 

Мавританія 

38 

60 

Мадагаскар 

37 

69 

Макао 

31 

65 

Македонія 

36 

95 

Малаві 

35 

63 

Малайзія 

33 

115 

Малі 

40 

90 

Мальдіви 

32 

63 

Мальта 

33 

63 

Марокко 

37 

63 

Мексика 

33 

130 

Мозамбік 

38 

69 

Молдова 

25 

95 

Монако 

36 

120 

Монголія 

39 

79 

М’янма 

33 

75 

Намібія 

33 

100 

Науру 

31 

40 

Непал 

29 

63 

Нігер 

37 

90 

Нігерія 

42 

250 

Нідерланди 

41 

130 

Нікарагуа 

36 

74 

Німеччина 

50 

121 

Нова Зеландія 

26 

80 

Норвегія 

46 

160 

Об’єднані Арабські Емірати 

38 

140 

Оман 

36 

150 

Пакистан 

37 

150 

Палау 

29 

50 

Панама 

34 

63 

Папуа-Нова Гвінея 

39 

120 

Парагвай 

31 

40 

Перу 

34 

130 

Південно-Африканська Республіка 

36 

140 

Польща 

38 

120 

Португалія 

40 

90 

Пуерто-Ріко 

32 

63 

Республіка Корея 

44 

190 

Росія 

37 

150 

Руанда 

39 

63 

Румунія 

37 

110 

Сальвадор 

30 

37 

Самоа 

27 

36 

Сан-Марино 

29 

74 

Сан-Томе і Принсіпі 

34 

63 

Саудівська Аравія 

39 

110 

Свазіленд 

31 

63 

Сейшельські Острови 

40 

130 

Сенегал 

40 

70 

Сент-Люсія 

42 

79 

Сербія 

37 

125 

Сінгапур 

35 

150 

Сирія 

39 

131 

Словаччина 

34 

95 

Словенія 

36 

110 

Соломонові Острови 

33 

60 

Сомалі 

33 

35 

Співдружність Домініки 

40 

63 

Судан 

42 

137 

Суринам 

39 

69 

США 

50 

240 

Сьєрра-Леоне 

37 

63 

Таджикистан 

25 

69 

Таїланд 

37 

110 

Тайвань 

34 

74 

Танзанія 

34 

63 

Того 

38 

63 

Тонга 

30 

35 

Трінідад і Тобаго 

37 

79 

Туніс 

36 

80 

Туреччина 

39 

120 

Туркменістан 

25 

69 

Уганда 

38 

69 

Угорщина 

34 

88 

Узбекистан 

25 

69 

Україна 

30 гривень 

250 гривень 

Уругвай 

32 

75 

Фіджі 

29 

40 

Філіппіни 

36 

121 

Фінляндія 

41 

170 

Франція 

50 

170 

Хорватія 

37 

90 

Центральноафриканська Республіка 

43 

80 

Чад 

45 

80 

Чехія 

34 

135 

Чилі 

33 

100 

Чорногорія 

37 

100 

Швейцарія 

44 

105 

Швеція 

44 

101 

Шрі-Ланка 

34 

63 

Ямайка 

38 

90 

Японія 

50 

250 

 

Примітки 1. Граничні суми витрат на найм житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються у розмірі, встановленому пунктом 7 постанови, та витрат на оплату податку на додану вартість).

2. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за межі України здійснюється з урахуванням затвердженої суми витрат на відрядження чи в сумі, еквівалентній зазначеній сумі в іноземній валюті (в іноземній валюті держави відрядження або у вільно конвертованій валюті) за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження. 

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 98 

РОЗМІРИ
надбавок до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників

Надбавки до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників виплачуються:

членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла - в розмірі 50 відсотків сум добових витрат;

державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника першого і другого класу - в розмірі 40 відсотків сум добових витрат;

державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника першого і другого класу - в розмірі 30 відсотків сум добових витрат;

членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - в розмірі 25 відсотків, а керівникам цих делегацій - в розмірі 30 відсотків сум добових витрат.

Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.

До членів делегацій, зазначених в абзаці п’ятому, належать лише ті члени делегації (представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученням Президента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях, форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники, включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням Президента України та Уряду України, до членів таких делегацій не належать.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 98 

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 17, ст. 720).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 р. № 850 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 22, ст. 902).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2000 р. № 1355 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 35, ст. 1507).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1398 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 36, ст. 1548).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 423 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 20, ст. 841).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 977 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1366).

7. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1157 "Деякі питання відрядження працівників Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" та будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" до Туркменистану" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 31, ст. 1614).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 1732 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 45, ст. 2364).

9. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1795 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо умов матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2439).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 682 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 21, ст. 1430).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 818 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1702).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 184 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 11, ст. 525).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. № 952 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 39, ст. 2465).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. № 116 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 6, ст. 301).

15. Пункт 22 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 1609).

16. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань проведення інспектування органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006 р. № 1618 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 46, ст. 3085).

17. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 108 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 8, ст. 314).

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р. № 514 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 22, ст. 874).

19. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 859 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 47, ст. 1933).

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 209 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 23, ст. 683).

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 483 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1254).

22. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1015 "Питання стажування аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах в Україні та за кордоном" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 74, ст. 2541).

 

 

0