від 11 червня 1934 р.
Постановою Секретаріату ВЦРПС від 15 квітня 1935 р. до переліку гарячих цехів включено котельні та машинні зали електростанцій, де проводяться роботи при високих температурах.
1. З метою оздоровлення умов праці та підвищення працездатності робітників гарячих цехів підприємства зобов’язані безкоштовно постачати працівників газованою підсоленою водою, що містить 0,5 % повареної солі (хлористий натр); газація води має провадитися вуглекислотою.
2. До гарячих цехів належать: доменні, мартенівські, прокатні цехи, відпалювальні та інші цехи металопромисловості, гути скляних заводів, горна фарфоро-фаянсових і цегельних заводів тощо.
Цехи, де організується постачання робітників газованою підсоленою водою, встановлюються санітарною інспекцією праці за узгодженням з підприємством.
3. Організація постачання робітників газованою підсоленою водою покладається на підприємство.
Нагляд за правильністю приготування і постачання підсоленої води покладається на пункти охорони здоров’я підприємств під контролем санітарної інспекції праці.
4. З метою усунення окислювання металеві поверхні в установках для постачання робітників газованою підсоленою водою повинні бути вилуджені оловом або іншим металом без вмісту свинцю.
Установки для постачання газованою підсоленою водою повинні мати пристрої, що забезпечують у виробничих умовах належну температуру напою.
Постачання водою всіх робітників гарячого цеху має провадитися з розрахунку 4 - 5 л на людину на зміну.
5. Постачання робітникам газованої підсоленої води не звільняє підприємство від обов’язку постачання робітникам перелічених цехів доброякісної прісної води на загальних підставах.
6. Приготування газованої підсоленої води і постачання її робітникам повинно провадитися на підставі спеціальної інструкції ВЦРПС.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Секретаріату ВЦРПС
від 11 червня 1934 р.
ІНСТРУКЦІЯ
для впровадження раціонального питного режиму в гарячих цехах
Під час роботи в гарячих цехах сильне потіння, будучи необхідною умовою правильної терморегуляції, викликає разом з тим значні втрати організмом води і солі.
Прісна вода, що у великій кількості споживається працівниками гарячих цехів, не може цілком поповнити убутку води і головним чином солі.
Тривала робота, що проходить в умовах значного опромінення або високої температури і, тим більше, пов’язана з великою фізичною напругою, при частому питті прісної води може призвести до перегрівання та явищ знесолення і обезводнення організму. Це приводить до необхідності забезпечити раціональний питний режим у гарячих цехах.
На підставі цілої низки експериментальних робіт, проведених Інститутом оздоровлення праці на виробництві, найбільш раціональним питним режимом для робочих гарячих цехів слід визнати газований сольовий розчин.
Переваги його використання:
1) поповнення втрати солі;
2) зменшення зазвичай підвищеної при роботі в гарячому цеху температури тіла;
3) зменшення потовиділення;
4) приємний смак напою;
5) поліпшення самопочуття і, разом з цим, деяке підвищення продуктивності праці.
Склад пиття: 0,5 % (5 г на 1 л) повареної солі (хлористого натру), вуглекислота, введена під тиском 3–7 атм.
Техніка приготування газованої підсоленої води така.
1. На великому заводі має бути встановлений сатуратор, місткість якого повинна відповідати кількості робочих гарячих цехів даного підприємства, виходячи з розрахунку 4 - 5 л на кожного на зміну.
2. При готуванні напою в сатуратор вливають потрібну кількість кип’яченої води або надійно чистої (з артезіанської криниці), додають хлористий натр з розрахунку 5 г на 1 л, розмішують за допомогою колеса сатуратора і потім заряджають вуглекислотою (CO 2) під тиском 3–7 атм.
Зарядження CO 2 можливе двома способами:
1) або зі спеціальних балонів з готовою вуглекислотою, доставлених із газових заводів;
2) або такою, що добувається з крейди і сірчаної кислоти в спеціальному апараті, з’єднаному із сатуратором через очисники.
Можливі два варіанти постачання робітників підприємства, що має кілька гарячих цехів:
а) у центрально розташованому цеху встановлюється один великий сатуратор, в інші цехи з нього вода доставляється в балонах;
б) у кожному цеху встановлюється відповідної величини сатуратор.
3. Сатуратор встановлюється в цеху в місці, за можливості віддаленому від джерела тепла, бажано його огородити (будка). При сатураторі повинен бути механічний промивач для стаканів.
4. Для приготування напою і нагляду за установкою повинна бути виділена спеціальна особа.
5. Склад пиття та гігієнічне утримання установки повинні перебувати під постійним наглядом пункту охорони здоров’я.
