Постанову залишено без змін
(згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду
від 7 червня 2017 р.)
Одеський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді — Кравченка М. М.; за участі: секретаря судового засідання — Свириди Х. С.; представника позивача — ОСОБА_1 (довіреність [...]); представника відповідача — ОСОБА_2 (довіреність [...]), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови від 01.11.2016 року № 136,
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.11.2016 року № 136.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
17.10.2016 року державним інспектором праці головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ОСОБА_4 було складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 15-11-034/0687, п. 7 якого встановлено, що ОСОБА_5 наказом № 6 від 18.07.2016 року був призначений на посаду охоронця, на момент перевірки повідомлення про прийняття на роботу до органів ДФС відсутнє.
01.11.2016 року перший заступник начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_3, розглянувши акт перевірки від 17.10.2016 року № 15-11-034/0687 щодо порушень ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС» законодавства про працю, встановив, що: ч. 3 cт. 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; так, ОСОБА_5 наказом № 6 від 18.07.2016 року був прийнятий на посаду охоронця; на момент проведення перевірки повідомлення до органів ДФС про прийняття ОСОБА_5 на роботу на посаду (відповідно до наказу від 18.07.2016 року № 6) на підприємстві відсутнє. На підставі зазначеного перший заступник начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 виніс постанову про накладення на ТОВ «Агротехсервіс» штрафу у розмірі 43500,00 грн.
Позивач не погоджується постановою відповідача від 01.11.2016 року № 136, вважає її протиправною та такою, що належить до скасування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд встановив:
На підставі направлення від 05.10.2016 року № 15/01-29-2489, наказу від 05.10.2016 року № 1310 в період з 10.10.2016 року по 17.10.2016 року Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 провів позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» з питань додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
За результатами цієї перевірки 17.10.2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області склало акт № 15-11-034/0687 «Акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
В акті перевірки встановлені порушення з боку позивача, крім іншого ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що працівник позивача ОСОБА_5 був призначений на посаду охоронця на підставі наказу від 18.07.2016 року № 6, а на момент проведення перевірки повідомлення про прийняття його на роботу органів ДФС відсутнє.
Також 17.10.2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області склало припис № 15-11-034/0687-0584, яким зобов’язало Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» привести у відповідність вимогам діючого законодавства у строк до 14.11.2016 року.
01.11.2016 року Перший заступник начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 на підставі акта перевірки № 15-11-034/0687 від 17.10.2016 року прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 136, відповідно до якої за порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» було накладено штраф у розмірі 43500,00 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі — органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов’язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов’язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Під час розгляду справи суд встановив, що із вказаним в акті перевірки від 17.10.2016 року № 15-11-034/0687 та постанові про накладення штрафу від 01.11.2016 року № 136 працівником було укладено трудовий договір, оформлений відповідним наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс», що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу № 6 від 18.07.2016 року.
Крім того, суд також враховує і той факт, що зазначені обставини підтверджує Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 в акті перевірки від 17.10.2016 року № 15-11-034/0687 та Перший заступник начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 в постанові про накладення штрафу від 01.11.2016 року № 136.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Висновки відповідача про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України зроблено у зв’язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Разом з цим абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України не передбачає застосування штрафу до суб’єкта господарювання у зв’язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Тобто суд прийшов до висновку, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов’язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.
З урахуванням зазначеного, відсутні будь-які підстави вважати, що вказаний в акті перевірки від 17.10.2016 року № 15-11-034/0687 та постанові про накладення штрафу від 01.11.2016 року № 136 працівник був допущений до роботи без оформлення трудового договору.
Таким чином, суд вважає, що постанова Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 від 01.11.2016 року № 136 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» у розмірі 43500,00 грн. є протиправною та належить до скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69–71, 86, 94, 122, 159–163 КАС України, суд постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_3 від 01.11.2016 року № 136 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» у розмірі 43500 (сорок три тисячі п’ятсот) гривень.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» (код ЄДРПОУ 22499566) суму сплаченого судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. ст. 185, 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 10 березня 2017 року.
Суддя М. М. Кравченко
