Хмельницький окружний адміністративний суд в складі: головуючого, судді — ОСОБА_1, при секретарі — ОСОБА_2, за участі: позивача — ОСОБА_3 та його представника — ОСОБА_4, представника відповідача — ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи — підприємця ОСОБА_3 до управління Держпраці у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування постанов, встановив:
Ухвалою від 21.11.2016 року суд відкрив провадження за адміністративним позовом в якому позивач вказує на порушення відповідачем КЗпП України та його прав і просить визнати протиправними та скасувати постанови начальника управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_7 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/254 та 22/255 від 02.11.2016 року.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що вказані у позові.
Представник відповідача у суді в задоволенні позову просила відмовити, про що надала письмові заперечення від 25.11.2016 року та письмові пояснення від 16.12.2016 року, які підтвердила у суді.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що після декретної відпустки попросила ФОП ОСОБА_3 прийняти її безоплатно на стажування в магазин з метою навчання. Приходила на стажування вона 2 — 3 рази в тиждень у зручний для неї час близько 8-ми днів. Реалізацією товарів вона не займалась, а робила викладку товару і «розцінення накладних» шляхом ставлення ціни на кожен товар.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проводила перевірку ФОП ОСОБА_3, за результатом якої було складено ОСОБА_1 перевірки. Було встановлено, що у підприємця фактично працюють продавцями ОСОБА_10 і ОСОБА_8 14.09.2016 року у магазині вона розмовляла з ОСОБА_10, а 19.09.2016 року з ОСОБА_8, яка їй пояснювала, що стажується, але планує оформитись на роботу, при цьому ФОП ОСОБА_3 в цей час у магазині не було. 30.09.2016 року ФОП ОСОБА_3 і ОСОБА_10 дали письмові пояснення про стажування ОСОБА_10 і ОСОБА_8 без оплати і заяви про стажування продавців від 14.09.2016 року і від 16.09.2016 року.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд приходить до таких висновків, враховуючи наступне.
Згідно листа начальника Управління праці та соціального захисту населення № 5652 від 26.08.2016 року, останній вказує, що за результатами проведених візуальних обстежень суб’єктів господарської діяльності виявлено 24 громадян, які здійснювали діяльність без державної реєстрації чи належним чином оформлених трудових відносин та просить відповідача вжити відповідних заходів, в межах наданих повноважень, щодо суб’єктів господарювання, в тому числі ФОП ОСОБА_3 У магазині «Явір» по вулиці Курчатова на момент обстеження працює ОСОБА_8 згідно графіка: тиждень/тиждень, неоформлена, стажується другий тиждень (стор. 30–31 справи).
Відповідно до письмових заяв ОСОБА_10 від 14.09.2016 року і ОСОБА_8 від 16.09.2016 року до директора магазину «Явір» ОСОБА_11, просять взяти на стажування продавцями продовольчих товарів без заробітної плати з випробовувальним терміном (стор. 27 — 29 справи).
Письмовим поясненням ФОП ОСОБА_3 від 30.09.2016 року ствердив, що має 2-ва стажувальники ОСОБА_10 і ОСОБА_8, які проходять стажування без заробітної плати з випробовувальним строком (стор. 26 справи).
Відповідно до п. 7.3 наказу про здійснення позапланової перевірки посадовими особами Управління № 712 від 05.09.2016 року, на підставі згоди Держпраці України № 9009/4.1/4.2-ДП-16 від 02.09.2016 року та листа Управління праці та соціального захисту населення № 5652 від 26.08.2016 року, наказано здійснити позапланову перевірку додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3.
У період з 30.09.2016 року по 10.10.2016 року посадовою особою управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі наказу від 05.09.2016 року № 712 та направлення на перевірку від 07.09.2016 року № 5270/16 проведено позапланову перевірку додержання ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
За результатами проведеної перевірки складений ОСОБА_11 перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 22-01/1664 від 10.10.2016 року (далі — ОСОБА_11 від 10.10.2016 року), який підписаний позивачем і в якому зафіксовано, що ФОП ОСОБА_3 не дотримується вимог чинного законодавства щодо належного: 1) оформлення трудових відносин з працівниками ОСОБА_8 та ОСОБА_10; 2) укладення трудових договорів; 3) повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Не надано табелів обліку робочого часу найманих працівників та відомостей про нарахування і виплату заробітної плати, що свідчить про їх відсутність. За працівницю ОСОБА_8 за період роботи з 16.09.2016 року по 30.09.2016 року, за працівницю ОСОБА_10 за період роботи з 14.09.2016 року по 30.09.2016 року включно ФОП ОСОБА_3 не сплачувався єдиний соціальний внесок. Згідно пояснень роботодавця та працівників, останні проходять стажування без заробітної плати з випробувальним терміном, про що свідчать їх заяви. Зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1, 3 ст. 24, ст. 253 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» (стор. 18 — 22 справи).
На підставі ОСОБА_11 від 10.10.2016 року управлінням Держпраці у Хмельницькій області виданий припис від 10.10.2016 року № 22-01/1664-771, відповідно до якого вимагалось усунути порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, дотримуватись вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», дотримуватись вимог ст. 253 КЗпП України. У строк до 10.11.2016 року письмово інформувати про виконання вимог припису управління Держпраці у Хмельницькій області.
Згідно з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/254 від 02.11.2016 року, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу — підприємця ОСОБА_3 вирішено накласти штраф у розмірі 87000,00 гривень (стор. 23 — 24 справи).
Відповідно до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/255 від 02.11.2016 року, на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу — підприємця ОСОБА_3 вирішено накласти штраф у розмірі 1450,00 гривень (стор. 25 справи).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877-V).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі — органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, який затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603 (далі — Порядок № 390).
Відповідно до абз. 1, 4 п. 3 Порядку № 390, інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
Згідно з п. 7 Порядку № 390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з абз. 2, 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — п’ятим частини другої цієї статті — у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України від 24.03.95 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108/95-ВР), роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 36 Закону № 108/95-ВР, за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою — сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі — Порядок № 509).
Так, п. 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі — уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі — справа). Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Згідно з п. 6 — 8 Порядку № 509, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий — надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Відповідно до п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Позивач вважає, що прийняття на стажування продавцями продовольчих товарів без заробітної плати з випробовувальним терміном ОСОБА_10 і ОСОБА_8 на підставі їх письмових заяв не є трудовими відносинами з цими особами, чому суд дає критичну оцінку. Адже, випробування можливе тільки при прийнятті на роботу і укладенні трудового договору (ст. 26 КЗпП України), що встановлено в тому числі поясненням ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_10, письмовими заявами ОСОБА_8 і ОСОБА_10. Цей висновок суду фактично підтвердила допитана в якості свідка ОСОБА_8, пояснивши, що вона під час безоплатного стажування, яке тривало близько 8 днів по декілька днів на тиждень робила викладку товару і «розцінення накладних», шляхом ставлення ціни на кожен товар, що на думку суду є роботою та є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, трудові відносини позивача з продавцями ОСОБА_8 і ОСОБА_10 повинні бути оформленими трудовим договором, відповідно до статей ст. 21, 24, 26 КЗпП України з дотриманням вимог глави 7 КЗпП України і Закону № 108/95-ВР.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв в межах закону при винесенні оскаржуваних постанов, а позивач не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом.
На підставі викладеного, керуючись Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про оплату праці», КЗпП і ст. ст. 4–15, 70–71, 86, 94, 99, 122, 158–163, 167 КАС України, суд постановив:
Адміністративний позов фізичної особи — підприємця ОСОБА_3 від 18.11.2016 року залишити без задоволення.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 26 грудня 2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя ОСОБА_1
