ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 30 січня 1998 р. № 16
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 січня 1998 р. за № 58/2498
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 4 червня 2003 року № 150,
наказом Міністерства соціальної політики України
від 4 липня 2017 року № 1103
1. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам тих виробництв, робіт, професій і посад, які передбачено відповідними розділами зазначеного Cписку (далі — Список), незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.
Назви професій і посад керівників, фахівців, службовців і робітників, передбачених у Списку, вказані відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327.
(абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 р. № 1103)
2. Працівникам, професії і посади яких передбачені у розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства», додаткова відпустка надається незалежно від того, у яких виробництвах або цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку.
3. Бригадирам, помічникам і підручним робочим, зайнятим на роботах з особливим характером праці, додаткова відпустка надається тієї ж тривалості, що і робітникам відповідних професій, зазначених у Списку.
4. Якщо виробництва, цехи зазначено у Списку без переліку конкретних професій і посад, то правом на додаткову відпустку користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають.
5. У тих випадках, коли працівники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт, професій та посад.
Облік часу, відпрацьованого по кожному виду робіт, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
6. Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
7. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
(пункт 7 в редакції наказу Міністерства праці та
соціальної політики України від 04.06.2003 р. № 150)
8. Внесення змін і доповнень до Списку проводиться у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці».
