Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процессу»

від 08.04.2014 р. № 248

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за № 472/25249

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України щодо питання «Про стан забезпечення умов праці, виробничого травматизму і професійних захворювань», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол № 64),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що додаються.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)», яка затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1986 року № 4137-86.

3. Управлінню громадського здоров’я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р. Салютіна.

 

Міністр                                                                                                       О. Мусій

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра

соціальної політики України                                                                  Л. Дроздова

Президент Національної академії

медичних наук України                                                                          А. М. Сердюк

Перший заступник Голови СПО                                                           Г. В. Осовий

Перший заступник Голови

Спільного представницького

органу сторони роботодавців

на національному рівні                                                                           О. Мірошниченко

Директор Фонду соціального

страхування від нещасних

випадків на виробництві та

професійних захворювань України                                                      В. Акопян

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
08 квітня 2014 року № 248

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за № 472/25249

 

Державні санітарні норми та правила
«Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»

I. Загальні положення

1. Ці Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (далі — Гігієнічна класифікація праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників.

3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт.

5. Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з використанням критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці, можуть бути використані:

закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу працівникам, проводять медичні огляди працівників, установлюють зв’язок захворювань з умовами праці;

спеціалізованими підрозділами психофізіологічної експертизи;

вищими медичними навчальними закладами III — IV рівнів акредитації та закладами післядипломної освіти (кафедрами гігієни та курсами професійних захворювань);

роботодавцями для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працюючих;

працівниками (з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності);

органами соціального та медичного страхування в тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та завданої шкоди здоров’ю.

6. Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають окремо виражену специфіку професійної діяльності (робота в підземних спорудах, підземних умовах, вахтові режими праці тощо), за критеріями цієї Гігієнічної класифікації праці можуть визначатись відповідні показники гігієнічної оцінки умов праці згідно з нормативно-методичною документацією.

7. У цій Гігієнічній класифікації праці терміни вживаються у таких значеннях:

безпечні умови праці — стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень;

виробничо обумовлені захворювання — захворювання різноманітної етіології (переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що не контактують зі шкідливими факторами;

гігієнічний норматив — рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров’я осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю);

граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.) — концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна разова та середньозмінна;

граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.м.р.) — максимальне регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години;

граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.сз.) — регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої зміни (але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії);

експозиція — кількісна характеристика інтенсивності та тривалості дії шкідливого фактора;

захист часом — зменшення впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників шляхом обмеження часу їх дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки;

небезпечний виробничий фактор — фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого погіршення здоров’я або смерті;

постійне робоче місце — місце, де працівник перебуває більше 50 % свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона;

постійний інфразвук — інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більше ніж на 10 дБ на шкалі засобу вимірювальної техніки (далі — ЗВТ);

постійний шум — шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ;

працездатність — стан людини, за якого сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей дає змогу працівнику виконувати роботу визначеного змісту, обсягу та якості;

працеспроможність — стан людини, обумовлений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризують його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу;

професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу;

професійний ризик — величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків внаслідок несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Гігієнічна оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності;

робоче місце — місце постійного чи тимчасового перебування працюючих в процесі трудової діяльності;

робочий день (зміна) — встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби;

умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків;

шкідливий виробничий фактор — фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків;

шкідливі умови праці — стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.

Шкідливими виробничими факторами є:

1) фізичні фактори:

мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);

барометричний тиск;

неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;

іонізуючі випромінювання;

виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

вібрація (локальна, загальна);

освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);

іонізація повітря;

2) хімічні фактори:

речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);

3) біологічні фактори:

мікроорганізми — продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;

4) фактори трудового процесу:

важкість (тяжкість) праці — характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі.

Категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка.

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

II. Гігієнічні критерії оцінки умов праці

1. Класи умов праці

1.1. Ця Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:

1 клас (оптимальні умови праці) — умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас (допустимі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас (шкідливі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня:

1 ступінь (3.1) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань;

2 ступінь (3.2) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

3 ступінь (3.3) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

4 ступінь (3.4) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань;

4 клас (небезпечні умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.

1.2. Особливо шкідливі умови праці — стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які згідно з пунктом 1.1 цього розділу відносяться до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).

1.3. Особливий характер праці — роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.

Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров’ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

2. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора

2.1. Клас умов праці встановлюється за максимальними разовими концентраціями шкідливих речовин (а також за середньозмінними за наявності затвердженої Міністерством охорони здоров’я України середньозмінної концентрації) відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Якщо клас умов праці за максимальними та середньозмінними концентраціями не збігається, остаточною вважається оцінка за більш високим ступенем (класом).

2.2. За одночасної наявності в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх ГДК. Якщо сума не перевищує одиницю, то умови праці відповідають допустимим. Якщо сума перевищує одиницю і речовини належать до однієї групи за особливостями біологічної дії відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці, то умови праці визначаються за цією групою, як для одного окремого фактора. Якщо речовини належать до різних класифікаційних груп за особливостями біологічної дії, то оцінка здійснюється за речовиною більш високого ступеня (класу).

2.3. За наявності в повітрі робочої зони двох та більшої кількості шкідливих речовин різноспрямованої дії гігієнічну оцінку здійснюють таким чином:

за одночасної дії кожна хімічна речовина, присутня у повітрі, оцінюється як окремий фактор, при цьому:

будь-яка кількість речовин, рівні впливу яких дорівнюють ступеню 3.1, або дві речовини з рівнем впливу, який дорівнює ступеню 3.2, не підвищують загальної оцінки шкідливості умов праці;

три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2, переводять умови праці до ступеня 3.3 і оцінюються як один фактор;

дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3, підвищують ступінь шкідливості до ступеня 3.4 і оцінюються як один фактор;

при одночасній дії двох та більшої кількості хімічних речовин у рівнях, що відповідають ступеню 3.4, якщо ці речовини належать до 1, 2 класів небезпеки або здатні викликати гостре отруєння (речовини з гостроспрямованим механізмом дії або віднесені до подразнювальних), — умови праці оцінюються за 4 класом (небезпечні). В інших випадках умови праці оцінюються як 4 ступінь 3 класу;

при послідовній дії хімічних речовин умови праці оцінюються за наведеним нижче алгоритмом.

Спочатку визначається ступінь шкідливості за кожною речовиною окремо шляхом розрахунку відношення фактичної концентрації до її ГДК й оцінки класу та ступеня шкідливості відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

Якщо концентрація декількох речовин віднесена до 3 класу, ступінь шкідливості умов праці (C) за зміну визначається за формулою

C =

C 1t 1 + C 2t 2 + ... + C №t №
___________________
T

,

(1)

 

де C 1, C 2 ... C № — ступінь шкідливості;

t 1, t 2 ... t № — тривалість дії шкідливих речовин, хв.;

T — тривалість робочої зміни, хв.

Тривалість робочої зміни береться з розрахунку 8-годинної робочої зміни (480 хв.).

За розрахованим значенням визначається ступінь шкідливості за зміну за критеріями, що наведені у додатку 2 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Послідовна дія кількох хімічних речовин оцінюється як один фактор.

2.4. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (канцерогенний, алергенний, фіброгенний, гостроспрямований механізм дії тощо), гігієнічна оцінка умов праці проводиться за тим з них, який відповідає вищому ступеню та класу шкідливості (наприклад, якщо концентрація шкідливої речовини, яка є і канцерогеном, і алергеном, перевищує ГДК в 1,1–3,0 рази, умови праці повинні бути віднесені до ступеня 3.2, виходячи з алергенних властивостей речовини).

2.5. При роботі з речовинами, що можуть потрапляти в організм через шкіру і мають відповідний гігієнічний норматив — граничнодопустимий рівень, клас умов праці встановлюється відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці за рядками «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів небезпечності» та «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів небезпечності». Гігієнічна оцінка поєднаної дії речовин при інгаляційному та крізьшкірному надходженні (одночасна або послідовна дія) проводиться відповідно до підпункту 2.3 глави 2 цього розділу.

2.6. Умови праці під час робіт з протипухлинними лікарськими засобами, гормонами (естрогенами) та наркотичними анальгетиками у разі сумісної (одночасної чи послідовної) дії з іншими хімічними речовинами оцінюються відповідно до підпункту 2.3 глави 2 цього розділу.

2.7. Умови праці при роботі з речовинами, відповідно до яких затверджено значення орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ), оцінюються за критеріями ГДКр.з.м.р. групи «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 та 3, 4 класів небезпечності».

3. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії біологічного фактора

3.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії факторів біологічного походження встановлюється відповідно до додатка 3 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

3.2. Гігієнічну оцінку умов праці за наявності в повітрі робочої зони одночасно двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми — продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або за наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.

3.3. Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження враховується як один самостійний фактор.

4. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії шуму, інфразвуку, ультразвуку

4.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії на працівників шуму, інфра- та ультразвуку залежно від величин перевищення нормативів встановлюється відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

4.2. Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії цих факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, інфразвук, повітряний та/або контактний ультразвук).

4.3. Визначення класу умов праці та контроль за рівнем виробничого шуму здійснюються згідно із Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі — ДСН 3.3.6.037-99).

Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівників постійного шуму здійснюється за результатами вимірів рівня звуку в дБА на шкалі ЗВТ.

Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівника непостійного шуму здійснюється за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку приладом для вимірювання шуму. У разі його відсутності еквівалентний рівень звуку розраховується відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99.

При дії протягом зміни на працівника шумів з різними часовими (постійний чи непостійний шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку.

4.4. Визначення класу умов праці при дії інфразвуку, контроль за рівнями інфразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

Гігієнічна оцінка умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за результатами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою «лінійна» в дБЛін (за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою «лінійна» та «А» на часовій характеристиці «повільно» становить не менше ніж 10 дБ).

Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників непостійного інфразвуку здійснюється за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (за енергією) загального рівня звукового тиску в дБЛінекв. відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99.

4.5. Визначення класу умов праці при впливі на працівників ультразвуку, контроль за рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

Гігієнічна оцінка умов праці при дії повітряного ультразвуку (з частотами коливань у діапазоні від 12,5 до 100 кГц) здійснюється за результатами вимірів рівня звукового тиску (в дБ) в нормованих смугах із середньогеометричними частотами, що охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань.

Гігієнічна оцінка умов праці при дії контактного ультразвуку здійснюється за результатами вимірів пікового значення логарифмічного рівня віброшвидкості (дБ) на робочій частоті джерела ультразвукових коливань.

При одночасній дії контактного та повітряного ультразвуку граничнодопустимий рівень (ГДР) контактного ультразвуку слід приймати на 5 дБ нижче вказаного в ДСН 3.3.6.037-99.

5. Гігієнічна оцінка умов праці при дії виробничої вібрації

5.1. Гігієнічна оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівника, здійснюється згідно з Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі — ДСН 3.3.6.039-99), методом інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується. При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують скоригований рівень віброшвидкості або віброприскорення відповідно до додатка 9 до ДСН 3.3.6.039-99. Визначення класу та ступеня шкідливості здійснюється відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

5.2. Гігієнічна оцінка непостійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівників, проводиться згідно з ДСН 3.3.6.039-99 методом інтегральної оцінки за еквівалентним (за енергією) рівнем віброшвидкості (віброприскорення). При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують еквівалентний скоригований рівень у дБ відповідно до додатка 10 до ДСН 3.3.6.039-99.

5.3. При дії на працівника локальної вібрації в поєднанні з охолодженням рук (робота в умовах охолоджувального мікроклімату класу 3) клас шкідливості підвищується на один ступінь.

5.4. Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників імпульсної вібрації здійснюється залежно від величини вібраційного впливу на основі підрахунку кількості вібраційних імпульсів за зміну при піковому рівні віброприскорення від 120 до 160 дБ залежно від тривалості імпульсу відповідно до додатка 12 до ДСН 3.3.6.039-99.

5.5. При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна) загальна оцінка здійснюється за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора.

6. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату

6.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності за показниками мікроклімату здійснюється відповідно до додатків 5 — 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості, з урахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно із Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі — ДСН 3.3.6.042-99), та результатів досліджень важкості праці.

Для гігієнічної оцінки мікроклімату використовуються результати вимірювань його складових згідно з ДСН 3.3.6.042-99 або інтегральний показник теплового навантаження середовища — ТНС-індекс (за наявності теплового опромінення не вище 1000 Вт/м 2 для виробничих приміщень незалежно від пори року та відкритих територій у теплу пору року).

ТНС-індекс — емпіричний інтегральний показник (виражений в °C), який відтворює поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, інфрачервоного випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем.

6.2. Нагрівальний мікроклімат — поєднання параметрів мікроклімату (температури повітря, вологості, швидкості руху, інфрачервоного випромінювання), за якого спостерігається порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, виражене накопиченням тепла в організмі вище верхньої межі оптимальної величини (> 0,87 кДж/кг) та/або збільшенням частки втрати тепла під час роботи потових залоз (> 30 %) в загальній структурі теплового балансу, появою загальних або локальних дискомфортних тепловідчуттів (трохи тепло, тепло, спекотно).

У додатку 5 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини перевищення температури повітря в робочій зоні (°C), швидкості руху повітря (м/с), відносної вологості повітря (%), інфрачервоного випромінювання (Вт/м 2) залежно від площі тіла людини, яка зазнає дії випромінювання, за наявності нагрітих поверхонь обладнання, опалювальних та освітлювальних приладів (пункт 1.2.5 ДСН 3.3.6.042-99), відкритих джерел випромінювання (пункт 1.2.6 ДСН 3.3.6.042-99) та залежно від важкості праці для теплої пори року.

У додатку 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини ТНС-індексу для людини, одягненої в комплект літнього одягу з теплоізоляцією 0,5 — 0,8 кло (1 кло = 0,155° C м 2/Вт).

При опроміненні тіла людини вище 100 Вт/м 2 потрібно використовувати засоби індивідуального захисту, зокрема обличчя та очей, відповідно до класів умов праці за показником ТНС-індексу для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року, наведених у додатку 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Рівні інфрачервоного випромінювання передбачають обов’язкову регламентацію тривалості безперервного опромінення та пауз і повинні оцінюватись у виробничих приміщеннях незалежно від пори року.

Гігієнічну оцінку впливу мікрокліматичних умов при використанні спеціального захисного одягу (наприклад, ізолювального) працівників у нагрівальному середовищі та в екстремальних умовах (під час виконання ремонтних робіт) рекомендується здійснювати за фізіологічними показниками теплового стану людини.

При роботі на відкритій території у теплий період року необхідно орієнтуватись на параметри мікроклімату, що наведені в додатках 5, 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

6.3. Охолоджувальний мікроклімат — поєднання параметрів мікроклімату, за якого відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі (> 0,87 кДж/кг) внаслідок зниження температури «ядра» та/або «оболонки» тіла (температура «ядра» і «оболонки» тіла відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму).

Клас умов праці при роботі у виробничих приміщеннях в холодний період визначається відповідно до додатка 7 до цієї Гігієнічної класифікації праці для працівників, одягнених у комплект звичайного одягу.

Клас та ступінь умов праці при роботі в приміщеннях з охолоджувальним мікрокліматом можуть бути знижені (але не нижче класу 3, ступеня 3.1) за умови забезпечення одягом з відповідною теплоізоляцією при відповідному режимі праці та відпочинку.

Клас умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалюваних та охолоджених приміщеннях у холодний період року визначається відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці. При швидкості руху повітря понад 1 м/с нормативні рівні температури повітря, що наведені в додатку 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, повинні бути збільшені на 2,2° C на кожний 1 м/с підвищення його швидкості.

6.4. Якщо протягом зміни виробнича діяльність працівника проходить у різних умовах мікроклімату, їх потрібно оцінити окремо, а потім розрахувати середньозважену оцінку класу та ступеня шкідливості.

Загальна оцінка встановлюється за алгоритмом, який враховує ступінь шкідливості і час дії на кожному рівні показника та дає змогу визначити середньозважену в часі змінну оцінку ступеня шкідливості мікроклімату. Час дії при рівнях показників, віднесених до 1 або 2 класу, не враховується.

Загальна змінна оцінка мікроклімату (C) розраховується в балах за формулою

C =

1t 1 + 2t 2 + 3t 3 + 4t 4
_________________
T

,

(2)

 

де t 1, 2, 3, 4 — час дії фактора на відповідному ступені 3 класу, хв;

T — тривалість робочої зміни, хв.;

1, 2, 3, 4 — ступені 3 класу.

6.5. Гігієнічна оцінка мікроклімату визначається відповідно до розрахованих балів згідно з додатком 9 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

При роботі в умовах охолоджувального мікроклімату (в неопалюваних приміщеннях, у спеціально охолоджених за технологічними вимогами, на відкритому просторі) умови праці необхідно оцінювати відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, але не нижче ступеня 3.1.

Для видів робіт, для яких регламентовано оптимальний мікроклімат, клас шкідливості визначається відносно оптимальних параметрів.

7. Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску

7.1. Виміри атмосферного тиску та/або визначення висоти над рівнем моря виконуються при роботі в кесонах, водолазному спорядженні під час перебування під водою або при виконанні виробничих завдань у гірській місцевості на значній висоті (понад 1000 м над рівнем моря).

7.2. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками «підвищений» або «знижений» атмосферний тиск здійснюється за критеріями, наведеними у додатку 10 до цієї Гігієнічної класифікації праці (результати та оцінка за цим параметром заносяться до протоколу дослідження показників мікроклімату).

8. Гігієнічна оцінка умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань

8.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань здійснюється відповідно до додатка 11 до цієї Гігієнічної класифікації праці, а неіонізуючих випромінювань оптичного діапазону (лазерного та ультрафіолетового) — додатка 12 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

8.2. Умови праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань відповідають 3 класу шкідливості при перевищенні на робочих місцях ГДР, що встановлені для відповідного часу дії, з урахуванням значень енергетичних експозицій в тих діапазонах частот, де вони нормуються, і 4 класу — при перевищенні максимальних ГДР для короткочасної дії.

8.3. При одночасній дії на працівників неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань, що створюються декількома джерелами, які працюють у різних нормованих частотних діапазонах, клас умов праці на робочому місці встановлюється за фактором, що отримав найбільший ступінь шкідливості. При цьому, якщо виявлено перевищення ГДР у двох і більше нормованих частотних діапазонах, ступінь шкідливості збільшується на одну одиницю.

9. Гігієнічна оцінка умов праці при дії іонізуючого випромінювання

9.1. При роботі з джерелами іонізуючого випромінювання контроль і оцінка параметрів радіаційного фактора здійснюються відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі — НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

При гігієнічній оцінці умов праці можуть використовуватися й інші похідні від дози рівні: допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання (шляхом проведення індивідуального дозиметричного контролю внутрішнього опромінення), допустима концентрація радіонуклідів у повітрі робочої зони, допустима щільність потоку частинок, допустима потужність дози зовнішнього опромінення, допустиме радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.

9.2. У тих випадках, коли при окремих видах робіт (наприклад, роботи на території з радіоактивним забрудненням ґрунту) неможливо чітко визначити просторово-часові межі індивідуального робочого місця, допускається здійснення колективної оцінки умов праці персоналу. Зокрема, це поширюється на персонал, який працює на території з конкретним рівнем забруднення ґрунту окремими радіонуклідами.

9.3. Гігієнічна оцінка умов праці з джерелами іонізуючих випромінювань не враховує фактичний час перебування працівника на робочому місці. При цьому умови праці оцінюються за результатами розрахунку доз опромінення, що виконаний за референтними процедурами з використанням референтних параметрів (рядки 5, 8 додатків 2, 3 до НРБУ-97).

За необхідності оцінки умов праці, передбачених зазначеними положеннями, мають використовуватися моделі та розрахунки, що пов’язують рівні радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища з дозами опромінення персоналу, який працює в цьому середовищі.

На відміну від інших нерадіаційних факторів виробничого середовища особливістю гігієнічної оцінки факторів іонізуючого випромінювання є те, що подібні оцінки, як правило, мають принципово груповий характер. З урахуванням цієї відмінності в додатку 13 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведена класифікація умов праці на робочих місцях працівників, здоров’я яких у процесі трудової діяльності може зазнати шкідливого впливу джерел іонізуючого випромінювання.

10. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища

10.1. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища здійснюється за показниками природного та штучного освітлення, що наведені в додатку 14 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

10.2. За відсутності в приміщенні природного освітлення протягом 90 % часу зміни та заходів із компенсації ультрафіолетової недостатності умови праці за показником «природне освітлення» відносять до ступеня 3.2.

10.3. За наявності заходів щодо компенсації ультрафіолетової недостатності (проведення профілактичного ультрафіолетового опромінення) та за умови забезпеченості ними згідно з «Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях», затвердженими заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 23 лютого 1988 року № 4557-88 (далі — СН 4557-88), умови праці за показником «природне освітлення» переводять до ступеня 3.1.

10.4. У випадках використання системи комбінованого освітлення, коли сумарна освітленість не нижче нормованого рівня, а рівень освітленості від системи загального освітлення нижчий за нормований рівень (нижче 10 % від сумарної освітленості), умови праці за показником «штучне освітлення» відносять до ступеня 3.1.

10.5. Штучне освітлення оцінюється за рядом показників (освітленість, прямий відблиск, коефіцієнт пульсації освітлення тощо). Після визначення класів за окремими показниками загальна оцінка за фактором виконується за показником, віднесеним до найбільшого ступеня шкідливості.

10.6. Додаткові параметри світлового середовища, регламентовані галузевими нормативними документами (яскравість, відблиск, нерівномірність розподілу яскравості тощо), при перевищенні допустимих рівнів оцінюються за 1 ступенем 3 класу шкідливості та заносяться до протоколу дослідження встановленого зразка додатковим рядком.

10.7. Загальна гігієнічна оцінка умов праці за показниками світлового середовища здійснюється на підставі оцінок показників із «природного» та «штучного» освітлення шляхом вибору показника з найвищим ступенем шкідливості.

11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу

11.1. Важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оцінюються за показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця.

11.2. Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі.

11.3. Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну.

Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 — для основних показників, 0,15 — для допоміжних).

Клас та ступінь важкості й напруженості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

Найвищі клас та ступінь за факторами «важкість» або «напруженість» трудового процесу — 3 клас, 3 ступінь (особливо важка або особливо напружена праця).

11.4. Норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми установлюються відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

11.5. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

12. Гігієнічна оцінка умов праці при аероіонізації

12.1. Виміри рівня іонізації повітря проводяться у виробничих приміщеннях, повітряне середовище яких підлягає спеціальному очищенню, що задається технологічним регламентом: у приміщеннях, де є джерела іонізації повітря (УФ-випромінювачі); на робочих місцях операторів відеотерміналів; на робочих місцях персоналу підстанцій і високовольтних ліній постійного струму ультрависокої напруги тощо.

12.2. Гігієнічну оцінку фактора здійснюють відповідно до «Санитарно-гигиенических норм допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 лютого 1980 року № 2152-80 (далі — СН № 2152-80). При перевищенні максимально допустимого показника полярності та/або недотриманні мінімально необхідної кількості іонів повітря умови праці за цим фактором відносять до ступеня 3.1 класу 3 відповідно до додатка 18 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

III. Загальна гігієнічна оцінка умов праці

1. Якщо на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться в межах оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці (залежно від величини перевищення та відповідно до гігієнічних критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці) як за окремим фактором, так і при їх поєднаній дії, можуть бути віднесені до 1 — 4 ступенів 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.

2. Віднесення факторів до конкретного класу визначається за фактично виміряними параметрами виробничого середовища і трудового процесу.

Для встановлення класу умов праці перевищення ГДК, ГДР можуть бути встановлені протягом одного дня (зміни), типового(ї) для певного технологічного процесу.

При нетиповому або епізодичному впливі (протягом окремих днів, тижнів, місяців) гігієнічну оцінку умов праці виконують за еквівалентною експозицією та/або за максимальним рівнем фактора залежно від мети досліджень.

3. Гігієнічна оцінка умов праці з урахуванням комбінованої та сполучної дії виробничих факторів:

на підставі результатів вимірів оцінюються умови праці для окремих факторів відповідно до глав 2–12 розділу II цієї Гігієнічної класифікації праці, де враховані ефекти сумування та потенціювання при комбінованій дії хімічних речовин, біологічних факторів, різних частотних діапазонів електромагнітних випромінювань тощо. Результати гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу вносяться до додатка 19 до цієї Гігієнічної класифікації праці;

загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найбільш високим класом та ступенем шкідливості.

4. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосуванні ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику ушкодження здоров’я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче ступеня 3.1 класу 3.

5. У складних випадках умови праці працівників оцінюються з урахуванням показників професійної захворюваності, функціонального стану організму та захворюваності за даними облікової медичної документації працівника. Результати попереднього (періодичних) медичного(их) огляду(ів) працівників заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, наведеній у додатку 7 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, та форми первинної облікової документації № 025/о «Медична картка амбулаторного хворого № ___», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

До складних випадків належать:

особливі форми організації робіт (тривалість зміни більше 8 або 9 годин, вахтовий метод тощо);

роботи, пов’язані переважно з переміщеннями та впливом на працівника факторів, що змінюються за інтенсивністю, часом дії та природою;

роботи, які погіршують функціональний стан працівника та вимагають забезпечення його спеціальними засобами індивідуального захисту;

складні комбінації факторів виробничого середовища та трудового процесу (у тому числі сполучна дія декількох факторів).

 

Начальник Управління

громадського здоров’я                                                                                   А. Григоренко

 

Додаток 1
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 2.1 глави 2 розділу II)

 

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії

Групи шкідливих речовин
(за особливостями біологічної дії 1)

Класи умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

кратність перевищення ГДК, разів

Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів небезпечності 2

Ј ГДК

1,1–3,0

3,1–6,0

6,1–10,0

10,1–20,0

> 20,0

Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів небезпечності 2

Ј ГДК

1,1–3,0

3,1–10,0

10,1–15,0

> 15,0

-

Речовини з гостроспрямованим механізмом дії 3

Ј ГДК

1,1–2,0

2,1–4,0

4,1–6,0

6,1–10,0

> 10,0**

Подразнювальні речовини 4

Ј ГДК

1,1–2,0

2,1–5,0

5,1–10,0

10,1–50,0

> 50,0**

Канцерогени 5

–

–

–

–

–

–

I група

Ј ГДК

–

–

–

–

*

IIА група

Ј ГДК

–

–

–

*

–

Алергени 6

Ј ГДК

1,1–2,0

2,1–3,0

3,1–15,0

15,1–20,0

> 20,0

Речовини переважно фіброгенної дії 7

Ј ГДК

1,1–2,0

2,1–5,0

5,1–10,0

> 10,0

 

 

____________
1 Якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливостей біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко.

2 Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88.

3 Відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка «Г»).

4 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

5 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є канцерогенна дія (позначка «К»), та Гігієнічного нормативу України «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2006 року № 7.

6 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна дія (позначка «А»).

7 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фіброгенна дія (позначка «Ф»).

* Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці мають бути віднесені до цього класу.

** Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого отруєння працюючих, у тому числі й смертельного.

 

Додаток 2
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 2.3 глави 2 розділу II)

 

Визначення ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин

Критерії визначення ступеня шкідливості

Клас та ступінь шкідливості

0,125–1,0

3 клас, 1 ступінь

1,01–2,0

3 клас, 2 ступінь

2,01–3,0

3 клас, 3 ступінь

3,01–4,0

3 клас, 4 ступінь

> 4,0

4 клас

 

Додаток 3
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 3.1 глави 3 розділу II)

 

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих чинників біологічного походження

Шкідливі чинники*

Класи умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

перевищення ГДК, разів

Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів*

Ј ГДК

1,1–10,0

10,1–100,0

> 100

–

–

Патогенні мікроорганізми**

Особливо небезпечні інфекції***

–

–

–

–

–

+

Збудники інших інфекційних захворювань

–

–

+

–

–

–

 

____________
* Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88.

** Умови праці нижчевказаних категорій працівників відносять до відповідного класу без проведення досліджень. Роботу в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних, ветеринарних установах та підрозділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин відносять:

до 4 класу небезпечних умов, якщо працівники проводять роботи зі збудниками (або мають контакт з хворими) особливо небезпечних хвороб;

до ступеня 3.2 — умови праці працівників підприємств м’ясної та шкіряної промисловості, робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням каналізаційних систем;

до ступеня 3.3 — умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інших інфекційних хвороб, а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів.

*** Відповідно до Державних санітарних правил 9. Епідеміологія. 9.5. Стан здоров’я населення у зв’язку з впливом мікробіологічного фактора. Безпека роботи з мікроорганізмами I–II групи патогенності, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 35.

 

Додаток 4
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункти 4.1 глави 4 та 5.1 глави 5 розділу II)

 

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці

Назва фактора, показника, одиниці виміру

Класи умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

ШУМ:
рівень звуку, дБА; еквівалентний рівень звуку, дБА екв.

рівні звуку, до (включно)

Ј ГДР*

85

95

105

115

> 115

рівень звукового тиску в будь-якій октавній смузі, дБ

 

 

 

 

 

> 135**

ІНФРАЗВУК:
загальний рівень звукового тиску, дБ Лін; еквівалентний загальний рівень звукового тиску, дБ Лін екв.

перевищення ГДР, до (включно)

Ј ГДР*

5

10

15

20

> 20

УЛЬТРАЗВУК ПОВІТРЯНИЙ:
рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дБ

Ј ГДР*

10

20

30

40

> 40

УЛЬТРАЗВУК КОНТАКТНИЙ:
логарифмічний рівень пікового значення віброшвидкості, дБ

Ј ГДР*

5

10

15

20

> 20

ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБ екв./разів

перевищення ГДР, до (включно)

Ј ГДР***

3/1,4

6/2

9/2,8

12/4

> 12/4

ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБ екв./разів

Ј ГДР***

6/2

12/4

18/6

24/8

> 24/8

ВІБРАЦІЯ ІМПУЛЬСНА:
сумарна кількість імпульсів для пікового значення віброприскорення

перевищення ГДР, до (включно)

Ј ГДР****

1,3

2,0

3,2

5,0

> 5

пікове значення віброприскорення, дБ

 

 

 

 

 

> 160

 

____________
* Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.

** Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83.

*** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

**** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 (таблиця 4) визначається перевищення кількості виміряних імпульсів за робочу зміну/годину відносно допустимої кількості імпульсів (ГДР) для цього виміряного пікового значення віброприскорення в діапазоні 120 — 160 дБ. Визначення вібраційного навантаження від імпульсної вібрації при послідовній роботі кількома інструментами наведено в додатку 11 до ДСН 3.3.6.039-99.

 

Додаток 5
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)

 

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року

 

Показники мікроклімату

Класи умов праці

 

оптимальний

допустимий

шкідливий

небезпечний

 

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

 

Температура повітря, °C*

за ДСН 3.3.6.042-99**

перевищення ГДР, °C

–

 

на 0,1–3,0

–

на 6,1–9,0

на 9,1–12,0

 

Швидкість руху повітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99

перевищення ГДР, разів

–

 

до 3

–

–

–

 

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99

перевищення ГДР, %

–

 

до 25

більше 25

–

–

 

Теплове випромінювання, Вт/м 2

за ДСН 3.3.6.042-99

за ДСН 3.3.6.042-99
пункти 1.2.5, 1.2.6

перевищення ГДР, Вт/м 2

 

до 140
141 — 1500

–
1501 — 2000

–
2001 — 2500

–
2501 — 3500

–
> 3500

  
 

 

____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.

** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.

 

Додаток 6
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)

 

Класи умов праці за показником ТНС-індексу* для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року

 

Категорія робіт

Загальні енерговитрати,
Вт

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

небезпечний

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

1а

до 139

21,0–23,4

23,5–26,4

26,5–26,6

26,7–27,4

27,5–28,6

28,7–31,0

більше 31,0

1б

140–174

20,2–22,8

22,9–25,8

25,9–26,1

26,2–26,9

27,0–27,9

28,0–30,3

більше 30,3

2а

175–232

19,2–21,9

22,0–25,1

25,2–25,5

25,6–26,3

26,3–27,3

27,4–29,9

більше 29,9

2б

233–290

18,2–20,9

21,0–23,9

24,0–24,2

24,3–25,0

25,1–26,4

26,5–29,1

більше 29,1

3

більше 290

17,0–18,9

19,0–21,8

21,9–22,2

22,3–23,4

23,5–25,7

25,8–27,9

більше 27,9

 

____________
* ТНС-індекс — індекс теплового навантаження середовища.

 

Додаток 7
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)

 

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року

 

Показники мікроклімату

Класи умов праці

 

оптимальний

допустимий

шкідливий

небезпечний

 

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

 

Температура повітря, °C*

за ДСН 3.3.6.042-99**

вище або нижче ГДР, °C

-

 

до ±2,0

± (2,1–4,0)

± (4,1–6,0)

± (6,1–8,0)

 

Швидкість руху повітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99

перевищення ГДР, разів

–

 

до 3

більше 3

–

–

 

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99

перевищення ГДР, %

–

 

до 15

більше 15

–

–

 

Теплове випромінювання, Вт/м 2

за ДСН 3.3.6.042-99

за ДСН 3.3.6.042-99
пункти 1.2.5, 1.2.6

перевищення ГДР, Вт/м 2

 

 

до 140
141–1500

–
1501–2000

–
2001–2500

–
2501–3500

–
> 3500

  
 

 

____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.

** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.

 

Додаток 8
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)

 

Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*

 

Показник

Класи умов праці

допустимий

шкідливий (нижня межа)**

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Температура повітря, °C
Кліматичні зони:

 

 

 

 

 

 

2

-10,0

-14,9– -10,1

-20,0– -15,0

-25,0– -20,1

-30,0– -25,1

нижче -30

3

-7,0

-12,0– -7,1

-17,0– -12,1

-22,0– -17,1

-27,0– -22,1

нижче -27

 

____________
* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, °C, м 2/Вт); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентації часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

 

Додаток 9
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 6.5 глави 6 розділу II)

 

Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за зміну

 

Критерії визначення ступеня шкідливості

Клас та ступінь шкідливості

До 0,1

2 клас

Від 0,1 до 1,0

3 клас, 1 ступінь

Від 1,01 до 2,0

3 клас, 2 ступінь

Від 2,01 до 3,0

3 клас, 3 ступінь

Від 3,01 до 4,0

3 клас, 4 ступінь

 

Додаток 10
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 7.2 глави 7 розділу II)

 

Класи умов праці за показниками атмосферного тиску

 

Фактор та показники

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

Атмосферний тиск:
підвищений, атм.

природний фон

до 1,2

до 1,8

до 2,4

до 3,0

більше 3,0

знижений,
над рівнем моря, м

до 600

до 1000

до 2000

до 3000

до 4000

вище 4000

 

Додаток 11
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 8.1 глави 8 розділу II)

 

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)

Показник виробничого середовища

Класи умов праці

допустимий — 2

шкідливий — 3

небезпечний — 4

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

Постійне магнітне поле**

Ј ГДР*

Ј 5

Ј 10

Ј 50

і 100

–

Електростатичне поле***

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

–

Електричні поля промислової частоти (50 Гц)**

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

> 40

Магнітні поля промислової частоти (50 Гц)**

Ј ГДР*

Ј 5

Ј 10

Ј 50

> 50

–

Електромагнітні поля радіочастотного діапазону**:
0,001–0,01 МГц

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

–

0,01–0,06 МГц

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

–

0,06–3,0 МГц

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

–

3,0–30,0 МГц

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

–

30,0–300,0 МГц

Ј ГДР*

Ј 3

Ј 5

Ј 10

> 10

> 100****

300,0 МГц–300,0 ГГц
Імпульсні ЕМП в діапазоні частот 0–1000 МГц

Ј ГДР*
Ј ГДР*

Ј 3
Ј 3

Ј 5
Ј 5

Ј 10
Ј 10

> 10
> 10

> 100****
> 100****

 

____________
* Значення ГДР, з якими порівнюються вимірювані на робочих місцях величини ЕМП, визначаються залежно від тривалості дії фактора протягом робочого дня.

** Відповідно до ДСН 3.3.6.096-2002.

*** Відповідно до «Санитарно-гигиенических норм допустимой напряженности электростатического поля», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 10 жовтня 1977 року № 1757-77, та ГОСТ 12.1.045-84 «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

**** Перевищення максимального значення ГДР за ДСН 3.3.6.096-2002.

 

Додаток 12
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 8.1 глави 8 розділу II)

 

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне та ультрафіолетове)

 

Показник
виробничого середовища

Класи умов праці

допустимий — 2

шкідливий — 3

небезпечний — 4

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

Лазерне випромінювання*

Ј ГДР 1, 2

Ј ГДР 1, 2

< 10 ГДР 1, 2

< 10 2 ГДР 1, 2

< 10 3 ГДР 1, 2

> 10 3 ГДР 1, 2

Ультрафіолетове випромінювання

За наявності виробничих джерел УФ-А, УФ-В, УФ-С

ДІО**

> ДІО**

–

–

–

–

За наявності джерел УФО профілактичного призначення УФ-В, мВт/м 2***

9–45

< 9
> 45

–

–

–

–

 

____________
* Відповідно до СанПиН 5804-91 «Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров» (ГДР 1 — для хронічної дії, ГДР 2 — для одноразової дії).

** Відповідно до СН 4557-88. При перевищенні допустимої інтенсивності опромінення (ДІО) робота дозволяється за умови використання засобів колективного або індивідуального захисту.

*** Відповідно до Методичних вказівок «Профилактическое ультрафиолетовое облучение людей с применением искусственных источников ультрафиолетового излучения», затверджених заступником Міністра охорони здоров’я СРСР від 03 серпня 1989 року № 5046-89, оцінюється профілактичне опромінення, його недостатність (< 9 мВт/м 2) або небезпечність (> 45 мВт/м 2). У цих випадках джерело вимикається і при оцінці параметрів визначається як відсутність профілактичного опромінення.

 

Додаток 13
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 9.3 глави 9 розділу II)

 

Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності при дії іонізуючих випромінювань

 

Тип іонізуючого опромінення

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

небезпечний

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Е (річна ефективна доза опромінення персоналу) мЗв·рік -1

Зовнішнє

–

–

Е < 10

10 Ј Е < 15

15 Ј Е < 20*

20 Ј Е < 50**

50 Ј Е < 100**

Внутрішнє

–

–

Е < 1

1 Ј Е < 1,5

1,5 Ј Е < 3***

3 Ј Е < 5***

Е і 5***

 

____________
* Внутрішнє опромінення практично відсутнє.

** Внутрішнє опромінення практично відсутнє, а рівень зовнішнього опромінення лімітується за правилами так званого «підвищеного опромінення, що планується».

*** Сума доз внутрішнього і зовнішнього опромінення не повинна перевищувати 20 мЗв·рік -1 для класу 3.3 і 50 або 100 мЗв·рік -1 для класів 3.4 та 4 відповідно (в умовах «підвищеного опромінення, що планується»).

 

Додаток 14
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 10.1 глави 10 розділу II)

 

Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень

 

Фактор, показник

Класи умов праці

допустимий

шкідливий

2

3.1

3.2

3.3

3.4

Природне освітлення

Коефіцієнт природного освітлення
(КПО, %)

і 0,6*

0,1ё0,6

< 0,1 або відсутнє

–

–

Штучне освітлення

Освітленість робочої поверхні (Е, лк) для розрядів зорових робіт

I–IV, VII

Е н*

0,5E н ё <Е н

< 0,5Е н

–

–

V, VI, VIII

Е н*

–

-

–

–

Прямий відблиск

відсутність

наявність

–

-

–

Коефіцієнт пульсації освітленості, К пн, %

К пн*

> К пн

–

-

–

 

____________
* Нормативні значення коефіцієнта природного освітлення (КПО), освітленості (Е н), коефіцієнта пульсації освітленості (К пн) згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення».

 

Додаток 15
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 11.1 глави 11 розділу II)

 

Класи умов праці за показниками важкості праці

 

№
з/п

Показники важкості трудового процесу

Класи умов праці

оптимальний
(легка)

допустимий
(середньої важкості)

шкідливий
(важка)

1

2

3.1

3.2

1

2

3

4

5

6

1

Загальні енергозатрати організму, Вт

до 174

до 290

291–348

349–406

1.1

Зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт)

–

–

–

–

1.1.1

При регіональному навантаженні (з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба):

 

 

 

 

для чоловіків

до 6500 (22,5)

до 13000 (45)

до 18000

більше 18000

для жінок

до 3900 (13,5)

до 7800 (27)

до 10800

більше 10800

1.1.2

При загальному навантаженні (за участю м’язів рук, тулуба, ніг):

 

 

 

 

для чоловіків

до 22000 (45)

до 44000 (90)

до 61600

більше 61600

для жінок

до 13200 (31,5)

до 26400 (63)

до 36960

більше 36960

2

Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг:

 

 

 

 

для чоловіків

до 15

до 30

до 35

більше 35

для жінок

до 5

до 7

до 15

більше 15

3

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)

–

–

–

–

3.1

При локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук)

до 20 000

до 40 000

до 60 000

більше 60 000

3.2

При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба)

до 10 000

до 20 000

до 30 000

більше 30 000

4

Статичне навантаження
Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с

–

–

–

–

4.1

Однією рукою:

–

–

–

–

для чоловіків

до 18 000

до 36 000

до 70 000

більше 70 000

для жінок

до 11 000

до 22 000

до 42 000

більше 42 000

4.2

Двома руками:

–

–

–

–

для чоловіків

до 36 000

до 70 000

до 140 000

більше 140 000

для жінок

до 22 000

до 42 000

до 84 000

більше 84 000

4.3

За участю м’язів тулуба та ніг:

–

–

–

–

для чоловіків

до 43 000

до 100 000

до 200 000

більше 200 000

для жінок

до 26 000

до 60 000

до 120 000

більше 120 000

5

Робоча поза

вільна зручна поза, можливість зміни пози («сидячи — стоячи») за бажанням працівника; перебування в позі «стоячи» до 40 % часу зміни

періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом тулуба, незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни; перебування у вимушеній позі до 10 %, в позі «стоячи» — до 60 % часу зміни

періодичне перебування в незручній та/або фіксованій позі від 25 % до 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі (навпочіпки, на колінах тощо) від 10 % до 25 % часу зміни; перебування в позі «стоячи» від 60 % до 80 % часу зміни

перебування в незручній та/або фіксованій позі більше 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки тощо) більше 25 % часу зміни; перебування в позі «стоячи» більше 80 % часу зміни

6

Нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну

до 50

51–100

101–300

більше 300

7

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом, протягом зміни), км

-

-

-

-

7.1

По горизонталі

до 4

до 8

до 12

більше 12

7.2

По вертикалі

до 2

до 4

до 8

більше 8

 

Додаток 16
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 11.1 глави 11 розділу II)

 

Класи умов праці за показниками напруженості праці

 

№
з/п

Показники напруженості трудового процесу

Класи умов праці

 

оптимальний
(напруженість праці легкого ступеня)

допустимий
(напруженість праці середнього ступеня)

шкідливий (напружена праця)

 

1

2

3.1

3.2

 

1

2

3

4

5

6

 

1*
1.1

Інтелектуальні навантаження
Зміст роботи

Відсутня необхідність прийняття рішення

Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією

Рішення складних завдань з вибором за алгоритмом (робота за серією інструкцій)

Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань за відсутності алгоритму; особисте керівництво в складних ситуаціях

  
 

1.2

Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка

Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дій

Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій

Сприймання сигналів з наступним порівнянням фактичних значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів

Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємопов’язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності

 

1.3

Розподіл функцій за ступенем складності завдання

Обробка та виконання завдання

Обробка, виконання завдання та його перевірка

Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання

Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам

 

1.4

Характер виконуваної роботи

Робота за індивідуальним планом

Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням під час діяльності

Робота в умовах дефіциту часу

Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат

 

2

Сенсорні навантаження

–

–

–

–

 

2.1

Тривалість зосередження уваги (в % від часу зміни)

До 50

51-75

Більше 75

–

 

2.2

Щільність сигналів (світлових, звукових) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи

До 150

151-300

Більше 300

–

 

2.3

Навантаження на зоровий аналізатор

–

–

–

–

 

2.3.1

Розмір об’єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об’єкта розрізнення не більше 0,5 м), мм, % часу зміни

Більше 5 мм

100 % часу

5,0–1,1 мм більше 50 % часу;
1,0–0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25 % часу

1,0–0,3 мм більше 50 % часу;
менше 0,3 мм 25–50 % часу

Менше 0,3 мм більше 50 % часу, у тому числі з використанням оптичних приладів

 

2.3.2

Спостереження за екранами відеотерміналів, годин на зміну

До 2

До 4

> 4,1–6

Більше 6

 

2.4

Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів)

Розбірливість слів та сигналів від 100 % до 90 %

Розбірливість слів та сигналів від 90 % до 70 %

Розбірливість слів та сигналів від 50 % до 70 %

Розбірливість слів та сигналів менше 50 %

 

2.5

Навантаження на голосовий апарат, сумарна кількість годин, з напруженням голосового апарату протягом тижня

До 16

Від 16 до 20

Від 20 до 25

Більше 25

 

3

Емоційне навантаження

–

–

–

–

 

3.1

Ступінь відповідальності за результат своєї діяльності. Значущість помилки

Є відповідальним за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника

Є відповідальним за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра тощо)

Є відповідальним за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади тощо)

Є відповідальним за функціональну якість кінцевої продукції, роботи, завдання. Неправильні рішення можуть призвести до пошкодження обладнання, зупинки технологічного процесу, можливої небезпеки для життя

 

3.2

Ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб

Виключений

–

–

Вірогідний

 

3.3

Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб

Виключений

–

Є відповідальним за безпеку

–

 

4

Монотонність навантажень

–

–

–

–

 

4.1

Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово

Більше 10

10–6

5–2

–

 

4.2

Тривалість виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються, с

Більше 100

100–25

24–2

–

 

4.3

Монотонність виробничої обстановки, час пасивного спостереження за технологічним процесом в % від часу зміни

Менше 75

76–90

91–95

–

 

5

Режим праці

–

–

–

–

 

5.1

Тривалість робочого дня, год.

6 або 7

8

Більше 8

–

 

5.2

Змінність роботи

Однозмінна робота (без нічної зміни)

Двозмінна робота (без нічної зміни)

Тризмінна робота (з роботою в нічну зміну)

Нерегулярна змінність з роботою в нічний час, робота виключно в нічну зміну**

 

 

____________
* Використовується виключно для оцінки професій розумової праці.

** Робота виключно в нічну зміну оцінюється з коефіцієнтом 1,0.

 

Додаток 17
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 11.1 глави 11 розділу II)

 

Визначення класу і ступеня важкості та напруженості

 

Критерії визначення класу та ступеня

Клас та ступінь шкідливості

До 1,0

2 клас

Від 1,0 до 2,0 включно

3 клас, 1 ступінь

Від 2,0 до 3,0 включно

3 клас, 2 ступінь

Більше 3,0

3 клас, 3 ступінь

 

Додаток 18
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 12.2 глави 12 розділу II)

 

Класи умов праці за наявності змін аероіонного складу повітря

 

Показник виробничого середовища

Класи умов праці

оптимальний — 1

допустимий — 2

шкідливий — 3

mi№
необхідний

max
допустимий

1 ступінь

–

–

–

ЛЕГКІ АЕРОІОНИ

 

 

 

 

 

 

 

позитивні (№ +)

1500–3000

400

50000

< 400, > 50000

–

–

–

негативні (№ -)
в 1 см 3 повітря*

3000–5000

600

50000

< 600, > 50000

–

–

–

 

____________
* Відповідно до «Санитарно-гигиенических норм допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 лютого 1980 року № 2152-80.

 

Додаток 19
до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
(пункт 3 розділу III)

 

Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

 

Фактори виробничого середовища та трудового процесу

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

небезпечний

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Хімічні

 

 

 

 

 

 

 

Біологічні

 

 

 

 

 

 

 

Фізичні:

 

 

 

 

 

 

 

шум

 

 

 

 

 

 

 

вібрація

 

 

 

 

 

 

 

інфразвук

 

 

 

 

 

 

 

ультразвук

 

 

 

 

 

 

 

неіонізуючі випромінювання

 

 

 

 

 

 

 

іонізуючі випромінювання

 

 

 

 

 

 

 

мікроклімат

 

 

 

 

 

 

 

атмосферний тиск

 

 

 

 

 

 

 

освітленість

 

 

 

 

 

 

 

іонізація повітря

 

 

 

 

 

 

 

важкість праці

 

 

 

 

 

 

 

напруженість праці

 

 

 

 

 

 

 

Загальна оцінка умов праці

 

0