від 16 листопада 2017 р. № 718/0/126-17/241
Міністерство соціальної політики розглянуло ваше звернення стосовно надання роз’яснення про запровадження квот для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб передпенсійного віку та повідомляє.
Щодо запитання:
«Фізособи-підприємці в майбутній редакції ч. 2 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» не згадані. Чи означає це, що на підприємців обов’язок щодо працевлаштування осіб передпенсійного віку не поширюється?»
Пунктом 23 Закону України від 03.10.2017 р. № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» частину другу статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» доповнено нормою, відповідно до якої для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників, яка набирає чинності з 01.01.2018 р.
Отже, вимога щодо виконання вищезазначеної квоти поширюється лише на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити як підприємство, установа та організація. Тобто на фізичних осіб — підприємців ця норма не поширюється.
Щодо запитання:
«Який показник середньооблікової чисельності штатних працівників використовувати для виконання квоти?»
Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 <...>, у частині визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників.
Згідно з пунктами 3.2.1 та 3.5.1 вищезазначеної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці звітного року та ділення одержаної суми на 12.
Щодо запитання:
«До 2018 року роботодавці з кількістю штатних працівників до 20 осіб не зобов’язані виконувати квоту і, відповідно, подавати до центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за 2017 рік їм не доведеться. Чи це так?»
Так, оскільки прийнята норма набирає чинності з 01.01.2018 р., то першим звітним роком буде 2018 рік.
Щодо запитання:
«Чи будуть вноситись зміни до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гаранти у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271?»
На виконання підпункту 3 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.10.2017 р. № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» Кабінет Міністрів України приведе свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону у тримісячний строк з дня набрання ним чинності.
Щодо відповідальності роботодавця за невиконання квоти
Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення визначена статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до пункту першого якої посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи — підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Крім того, пунктом 2 вищезазначеної статті передбачено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Директор Департаменту зайнятості
та соціального діалогу О. Савенко
