від 7 травня 2018 р. № 3571/4.1/4.1-ДП-11
Департамент з питань праці Держпраці розглянув листи редакції газети «Оплата праці» від 17.04.2018 р. № 21/8 та № 20/7 і повідомляє.
Відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Адміністративне стягнення за порушення законодавства про працю може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Усунення порушення законодавства про працю припиняє його дію, строки для застосування адміністративного стягнення відлічуються з дати вчинення правопорушення.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою накладення штрафу на юридичну та фізичну особу — підприємця, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі — Порядок).
Відповідно до пункту 29 Порядку заходи з притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Таким чином, у разі самостійного усунення роботодавцем до початку інспекційного відвідування порушення законодавства про працю щодо виплати компенсації за всі дні невикористаної відпустки в день звільнення з дотриманням вимог статті 117 КЗпП України цей факт буде врахований уповноваженою особою при прийнятті рішення про розгляд справи про накладення штрафних санкцій.
Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно — правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
Заступник директора О. Коновалова
