МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.01.2011 р. № 7/06/186-11
Юридичне управління Міністерства розглянуло Ваш лист від 21.11.2010 № 89-21/11 та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до чинного законодавство виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору, що регулюється законодавством України про працю, так і на підставі інших юридичних підстав.
Трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. Трудові відносини між працівником та роботодавцем виникають при укладенні трудового договору.
Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частинами третьою - четвертою статті 24 КЗпП передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець. Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати" від 23.09.2010 № 2559-VI терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше 2 разів в місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Тобто невиплата заробітної плати у встановлені законодавством строки і є порушенням законодавчо встановлених вимог нарахування та виплати заробітної плати.
Начальник Юридичного управління І. Тубелець
