від 25 листопада 2015 р. № 1531/13/84-15
(в и т я г)
Міністерство соціальної політики розглянуло лист про застосування чинного законодавства <...>, та повідомляє.
До питання 1.
Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник. При цьому до стажу роботи, що дає право на відпустку, зараховується час, за який працівник не використав відпустку за попереднім місцем роботи.
Відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставами припинення трудового договору.
При цьому розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок), який настане після переведення на нове місце роботи, визначатиметься за новим місцем роботи.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.
У випадку, коли у працівника відсутній розрахунковий період (з 1 числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки), розрахунки проводяться з урахуванням останнього абзацу пункту 4 Порядку, а саме виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.
Нарахування виплат для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до пункту 7 Порядку шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.
Що стосується розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Згідно з пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
Якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено єдиний внесок на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.
<...>
Директор Департаменту
заробітної плати та умов праці О. Товстенко
