У відділі умов та режимів праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> звернення і повідомляється.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Тому за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію.
Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника складає 35 календарних днів (24 к. д. — щорічна основна відпустка і 11 к. д. — щорічна додаткова відпустка), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 11 календарних днів він може отримати компенсацію.
Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток. Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.
Пункт 22 частини першої статті 20 та пункт 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дає право особам, віднесеним до категорії 1–2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на використання чергової відпустки в зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, що надається протягом календарного року.
Зазначена відпустка не належить до виду щорічних, визначених пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки», на неї не поширюються норми цього Закону, передбачені для щорічних відпусток, тому грошовій компенсації вона не підлягає.
Начальник відділу умов
та режимів праці Г. Максименко
