від 19 лютого 2009 р. № 34/13/116-09
У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> звернення та повідомляється.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про відпустки» додаткові соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 зазначеного Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Пунктом першим частини другої статті 11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, як тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Отже, якщо тимчасова непрацездатність працівника наступила під час його перебування у соціальній відпустці за статтею 19 Закону України «Про відпустки», ця відпустка має бути продовжена на кількість календарних днів хвороби або перенесена на інший періоді відповідно листок тимчасової втрати працездатності підлягає оплаті.
Директор департаменту О. Товстенко
