від 5 січня 2018 р. № 9/0/22-18/134
Юридичним департаментом Міністерства розглянуто лист та в межах компетенції повідомляється таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Стаття 47 КЗпП встановлює обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, і видати йому належно оформлену трудову книжку в день звільнення.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110, визначено, що усі записи в трудовій книжці, зокрема про звільнення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Враховуючи викладене, у цьому випадку роботодавець, на нашу думку, мав виконати обов'язок, передбачений статтею 47 КЗпП в останній робочий день.
При цьому днем звільнення відповідно до частини другої статті 2411 КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.
Директор Юридичного департаменту О. Туліна
