від 14 червня 2016 р. № 121/06/187-16
Юридичним департаментом Міністерства розглянуто звернення <...> та в межах компетенції повідомляється.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Згідно із ч. 1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
У зв’язку з цим, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні ст. 32 КЗпП, на нашу думку, не може бути застосовано.
Враховуючи зазначене, вважаємо, що у даному випадку працівників доцільно звільняти з посади за сумісництвом.
Порядок ведення трудових книжок працівників регламентовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110 (далі — Інструкція).
Згідно з п. 1.1 Інструкції на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Пунктом 2.14 Інструкції встановлено, що робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.
Таким чином, у разі виявлення працівником бажання внести до трудової книжки записи про роботу за сумісництвом такі записи вносяться в порядку, визначеному п. 2.3, 2.4 Інструкції.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер.
Директор
юридичного департаменту О. Туліна
