Додаток
до листа
21.03.2017 № 2.4-38-479
Щодо питань реалізації норми статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105 (далі — Закон) при наданні допомоги по вагітності та пологах.
Відповідно до статті 25 Закону допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі виплачують за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомогу по вагітності та пологах виплачують за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів).
Статтею 26 Закону передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Розрахунок середньої зарплати здійснюють відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденну заробітну плату обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування на кількість календарних днів перебування в трудових відносинах, у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Враховуючи попередню інформацію, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважає, що суму допомоги по вагітності та пологах слід розраховувати таким чином:
1. Розраховувати середньоденну заробітну плату, виходячи з фактичних виплат.
2. Порівнювати фактичну середньоденну заробітну плату із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого в місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата / 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів).
3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої з мінімальної заробітної плати над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної заробітної плати.
