Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо врахування днів огляду у МСЕК при розрахунку лікарняних та відпускних»

від 6 вересня 2016 р. № 293/18/99-16

Департамент соціального страхування та партнерства Міністерства соціальної політики розглянув <...> та повідомляє таке.

Питання 7. Щодо віднесення до поважних причин періоду перебування застрахованої особи на огляді у медично-соціальній експертній комісії (МСЕК).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Таким порядком є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Згідно із пунктом 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — наказ № 455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Так, пунктом 4.3 наказу № 455 визначено, що у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов’язково вказується у листку непрацездатності.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — наказ № 532), листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

В свою чергу пунктами 3.9–3.11 наказу № 532 визначено, що у графі «Направлений до МСЕК» здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії, а у графі «Оглянутий у МСЕК» зазначають дату огляду хворого. Також у графі «Висновок МСЕК» робиться запис «визнаний інвалідом певної групи та категорії», що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК.

Враховуючи вищевикладене, період з дати направлення документів на МСЕК і по дату огляду хворого, які зазначені у листку непрацездатності, є періодом тимчасової непрацездатності застрахованої особи, календарні дні якого не відпрацьовані з поважної причини «тимчасова непрацездатність» (пункт 3 Порядку), а тому підлягають виключенню із розрахункового періоду.

Питання 2. Щодо врахування неоплачуваних днів, протягом яких документи працівника були на розгляді в МСЕК, при розрахунку відпускних, якщо такі неоплачувані дні потрапляють до розрахункового періоду.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100) час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Отже, враховуючи вищевикладене та положення пункту 7 Порядку № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, та робочих днів, які працівник не працював у зв’язку із оформленням інвалідності. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

 

Директор Департаменту соціального

страхування та партнерства                                                                        О. Савенко

0