ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЛИСТ
від 30.03.2015 р. № 5.2-32-639
<...>
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок), затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Постанова).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 7 Порядку).
Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція). Так, згідно з пп. 1.6.1 Інструкції, нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.
Такої ж думки дотримується Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) в своєму листі від 18.01.2010 р. № 396/0/14-10/18.
Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Отже, до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах включаються усі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано (з першого до першого числа).
Щодо другого питання, то відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 23.09.99 р. № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Відпустка без збереження заробітної плати – це час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
Відповідно до п. 4 Порядку, час перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати не належить до поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) та не виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Отже, у випадку, наведеному в листі, в розрахунковому періоді застрахованої особи відсутня заробітна плата, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, яка, в свою чергу, відповідно до п. 14 Порядку враховується при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.
Тобто застосовування п. 10 Порядку у таких випадках, рекомендоване Мінсоцполітики в листі від 14.02.2014 р. № 72/18/99-14, суперечить чинному законодавству.
<...>
В. о. директора Т. Нагорна
