від 13 лютого 2017 р. № 317/0/101-17/282
Лист втратив чинність
(згідно з листом Міністерства соціальної політики України
від 7 вересня 2017 року № 2341/0/101-17)
Додатково див.
лист Федерації професійних спілок України
від 27 липня 2017 року № 05/01-27/825
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист і повідомляє.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 31 Закону (її редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3 1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.
Тобто, сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.
Директор Департаменту О. Товстенко
