Лист Державної податкової служби України від 11 січня 2013 р. № 351/6/17-1115

(в и т я г)

Відповідно до пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ.

Згідно з пп. 165.1.19 ст. 165 ПКУ до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Отже, норми цього підпункту мають бути застосовані юридичною особою — благодійною організацією або роботодавцем платника податку за наявності відповідних підтвердних документів, тобто за фактом проведення дій щодо лікування та медичного обслуговування платника.

При цьому рекомендуємо платникам податку для підтвердження фактично здійснених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.

Водночас згідно із пп. «а» пп. 170.7.4 ст. 170 ПКУ не включатиметься до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надаватиметься резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) у випадках та з дотриманням умов, визначених цим підпунктом Кодексу, зокрема закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку, у тому числі для придбання ліків. При цьому слід мати на увазі, що до запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування норми зазначеного підпункту поширюватимуться на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому пункті обмежень).

Разом з тим слід зазначити, що ст. 52 ПКУ передбачено надання органом державної податкової служби платнику податків податкової консультації. Так, відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із п. 52.4 ст. 52 ПКУ консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби, або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.172 ст. 14 ПКУ податкова консультація — це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення цим контролюючим органом. Тому безпосередньо платнику податку буде надано податкову консультацію згідно із ст. 52 ПКУ.

 

Заступник Голови                                                                              А. Ігнатов

0