від 7 березня 2014 р. № 300/039/97-14
<...>
Для створення умов для здобуття студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів у вільний від навчання час досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій, досвіду практичної роботи за обраною спеціальністю та сприяння їх працевлаштуванню після завершення навчання статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення» їм надано можливість проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 20.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та зазначеної постанови Кабінету Міністрів України студенти (учні), які здобули професію (кваліфікацію), можуть проходити стажування на підприємствах, організаціях, установах на підставі договорів про стажування, які передбачають можливість виконання професійних робіт. Роботодавець забезпечує оплату виконаних робіт на підставі акта здавання-приймання робіт. У такому випадку заробітна плата та інші виплати не виплачуються, а також не надаються щорічні відпустки.
У разі якщо стажування студента (учня) проводиться з метою набуття ним досвіду практичної роботи, а програма стажування передбачає тільки виконання ним професійних завдань та обов’язків на посаді, що відповідає здобутій професії (кваліфікації), студент (учень) може проходити стажування на підставі строкового трудового договору, укладеного з роботодавцем.
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 Кодексу законів про працю України).
При укладанні трудового договору працівник знаходиться із відповідним суб’єктом у трудових відносинах, у цьому випадку йому виплачується заробітна плата та інші виплати, надаються відпустки в порядку і на умовах, визначених законодавством.
Директор Департаменту М. Шамбір
