Лист Міністерства праці та соціальної політики «Про розгляд листа»

від 29 грудня 2005 р. № 20-С55524/9

Міністерство праці та соціальної політики розглянуло лист стосовно виплати Вам допомоги по вагітності та пологах як особі, що працює за сумісництвом найманим працівником у фізичної особи та одночасно є суб’єктом підприємницької діяльності (СПД), який сплачує єдиний податок, і повідомляє.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — базовий Закон) матеріальне забезпечення (у тому числі допомога по вагітності та пологах) призначається та надається за основним місцем роботи за рахунок сплачених страхових внесків.

Пунктом 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, передбачено, що застрахованій особі, яка працює за сумісництвом, оплачується листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Статтею 21 КЗпП України визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладали трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії — робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 102 1 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час.

Пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, передбачено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.

Законодавство про працю не дає чіткого визначення, що таке основна робота, натомість у п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58, встановлено, що трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Підприємство — це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності, у порядку, встановленому законодавством.

Виходячи з викладеного при влаштуванні СПД найманим працівником до фізичної особи його потрібно приймати як на основну роботу, а не за сумісництвом. Якщо Ви одночасно займаєтесь підприємницькою діяльністю та працюєте найманим працівником за трудовим договором. Ви маєте право отримувати матеріальне забезпечення (у тому числі допомогу по вагітності та пологах) за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за основним місцем роботи, тобто там, де знаходиться Ваша трудова книжка, на підставі листка непрацездатності, виданого в установленому порядку. При цьому середню заробітну плату для нарахування допомоги по вагітності та пологах необхідно обчислювати з розрахункового періоду за основним місцем роботи.

 

Директор департаменту

політики державного

соціального страхування                                                                         О. Скрипник

 

0