від 26 червня 2018 р. № 19425/7/99-99-13-02-01-17
Державна фіскальна служба України відкликає з місць застосування листи від 12.01.2018 № 1020/7/99-99-13-02-01-17 та від 19.01.2018 № 1638/7/99-99-13-02-01-17 і повідомляє про видання нового роз’яснення.
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) (частина перша статті 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464)). За заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Договір) органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються.
Щодо чинності Договорів, термін дії яких припадає на 2018 рік, за всіма видами соціального страхування, укладених з членами фермерських господарств на строк не менше одного року за ставкою 22 відсотка
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок, відповідно до укладеного Договору, у розмірі 22 відс. є грудень 2017 року, граничний термін сплати — до 22.01.2018.
Члени фермерського господарства з якими розірвано Договори, у зв’язку зі зміною з 01.01.2018 законодавства про єдиний внесок, подають до органів доходів і зборів самі за себе протягом 30 календарних днів після розірвання Договору таблицю 1 Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, за період з початку дії Договору по грудень 2017 року включно.
Дострокове розірвання Договорів у зазначеному випадку не є підставою вважати Договори такими, умови за якими не виконано. У подальшому така особа, у разі бажання, матиме право на укладення Договору, якщо буде належати до кола осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Щодо обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств у 2018 році
З 01.01.2018, згідно з пунктом 5 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.
Члени фермерського господарства, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.
Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464).
У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів, як платник єдиного внеску.
Щодо обліку в контролюючих органах голів фермерських господарств зареєстрованих як юридична особа
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» (далі — Закон № 973).
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта статті 1 Закону № 973).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша статті 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга статті 3 Закону № 973).
Відповідно до частин 1 та 2 Закону № 973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю.
Отже, голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню на підставі пункту 5 1 частини першої статті 4 Закону № 2464. Виключенням із цього правила є випадки коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — Закон № 755), здійснюється контролюючим органом за місцем проживання (податковою адресою) у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ відповідно до пункту 1 розділу III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.
При цьому у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 1 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464).
Щодо визначення бази нарахування єдиного внеску членами фермерських господарств за 2018 рік
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Щодо сплати єдиного внеску членами фермерських господарств у 2018 році
На членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464, щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема у пункті 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Слід наголосити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464), а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:
за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464);
згідно з частинами десятою та тринадцятою статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно.
Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до платників єдиного внеску.
Перший заступник Голови С. В. Білан
