Головне управління ДФС у Вінницькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс), розглянуло звернення щодо порядку оподаткування грошової компенсації частини лізингових платежів та компенсації за найм житла податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), і в межах компетенції повідомляє.
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми компенсації, яка виплачується поліцейським за найм ними житла.
Згідно з п. 4 частини десятої ст. 62 розділу VII «Загальні засади проходження служби в поліції» Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі — Закон № 580) поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частини п’ятої ст. 96 розділу IX «Соціальний захист поліцейських» Закону № 580 керівники органів поліції мають право виплачувати поліцейським, які не мають власного житла в населеному пункті, де вони проходять службу, і винаймають житло на підставі договору житлового найму, компенсацію за найм у розмірі і порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 866 затверджено Порядок виплати та визначення розміру грошової компенсації поліцейським за найм ними житла (далі — Порядок), який визначає механізм виплати та розмір грошової компенсації за найм житла поліцейським, які не мають власного житла в населеному пункті, де вони проходять службу, і винаймають його на підставі договору житлового найму.
Згідно з п. 2 Порядку грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі фактичних витрат, але не більше визначених цим пунктом розмірів.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також доходи, зазначені у ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних поліцейськими у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, у переліку, визначеному ст. 165 Кодексу, не вказані, а отже, оподатковуються відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на загальних підставах.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 Кодексу).
Водночас суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, поліцейськими у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).
Тобто положенням п. 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено відшкодування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб лише з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних поліцейськими у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби.
Враховуючи викладене, а також те, що щомісячна грошова компенсація поліцейським за найм ними житла не пов’язана з виконанням обов’язків несення служби, то сума такої компенсації включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах без урахування положень п. 168.5 ст. 168 Кодексу. При цьому положеннями Кодексу не передбачено виплату компенсації військового збору, як для податку на доходи фізичних осіб.
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми компенсації частини лізингових платежів.
Згідно з частиною першою ст. 96 розділу IX «Соціальний захист поліцейських» Закону № 580 поліцейські забезпечуються житлом на підставах і в порядку, визначених житловим законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1201 затверджено Порядок забезпечення Державною іпотечною установою (далі — ДІУ) поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу (далі — Порядок № 1201).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1201 (щодо визначення термінів, які використовуються у ньому) передбачено, зокрема, що договір про компенсацію частини лізингових платежів — це тристоронній договір, що укладається між ДІУ, заявником та відповідним органом забезпечення житлом, яким визначається механізм компенсації частини лізингових платежів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, відповідно до Порядку № 1201. При цьому заявником є поліцейський або особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що подали заяву про отримання житла на умовах фінансового лізингу відповідно до Порядку № 1201.
Згідно зі ст. 6 Закону України від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим відповідно до п. 19 Порядку № 1201 розмір лізингових платежів, які сплачуються лізингоодержувачем, зменшується на суму компенсації частини лізингових платежів, яку перераховує на рахунок ДІУ орган забезпечення житлом.
Відповідно до п. 33 Порядку № 1201 виплата компенсації частини лізингових платежів здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених органу забезпечення житлом на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума компенсацій, які отримує платник податку з бюджетів згідно із законом.
Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Враховуючи викладене, сума компенсації частини лізингових платежів, яка здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, відноситься до категорії доходів, визначених пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Щодо нарахування єдиного внеску на суми грошової компенсації за найм житла, що виплачується поліцейським відповідно до положень Закону № 580, та компенсації частини лізингових платежів, яка здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464), відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 якого платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема органи, які виплачують грошове забезпечення або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, як поліцейських.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи та компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачена сума грошової компенсації за найм житла, що виплачується поліцейським відповідно до положень Закону № 580.
Враховуючи викладене, суми грошової компенсації за найм житла, що виплачується поліцейським відповідно до положень Закону № 580, є базою нарахування єдиним внеском. Разом з тим, оскільки суми компенсації частини лізингових платежів, які здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, перераховуються на рахунок ДІУ, то сума таких компенсацій не є базою нарахування єдиним внеском.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
