МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 16.04.2010 р. № 108/18/99-10
(Витяг)
Повідомляємо, що Мінпраці відкликаний з місць застосування та скасований за вимогою Міністерства юстиції України лист від 05.06.2009 р. № 138/18/99-09, яким була надана відповідь по конкретних випадках, і він не є нормативно-правовим актом.
1. При здійсненні розрахунків допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах слід користуватися нормами чинного законодавства.
Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон № 2240). Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, шляхом ділення нарахованої заробітної плати на кількість фактично відпрацьованих робочих днів згідно з графіком роботи підприємства (працівника).
Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованої особи є останні шість календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (у тому числі тимчасова втрата працездатності), протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.
Обчислення страхових виплат відповідно до пункту 14 цього Порядку здійснюється виходячи з середньоденної заробітної плати за відпрацьований час.
Отже, зважаючи на вищевикладене, умовою для оплати листків непрацездатності є наявність у розрахунковому періоді застрахованої особи заробітної плати (заробітку), за винятком коли у розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи.
2. Стосовно посилання <...> на вимогу фахівців Фонду про наявність наказу щодо простою та розмірів його оплати, то повідомляємо, що умови режиму роботи підприємства та оплата праці працівників регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). Порушення вимог абзацу першого статті 113 КЗпП щодо оплати часу простою не з вини працівника тягне за собою порушення трудових прав працівників, їх соціального захисту у разі тимчасової непрацездатності та унеможливлює здійснення розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, передбаченого Законом № 2240 та Порядком, оскільки відсутній заробіток, а допомога по тимчасовій непрацездатності згідно зі ст. 35 Закону № 2240 надається застрахованій особі як компенсація втраченого заробітку.
Відповідальність за порушення трудових прав працівників та їх соціальний захист несе роботодавець.
Заступник директора Департаменту
соціального партнерства і
загальнообов'язкового державного
соціального страхування О. Постоюк
