Лист Мінпраці і соцполітики України від 03.10.2005 г. № 7825/0/14-05/015-15

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.10.2005 г. № 7825/0/14-05/015-15

 

Міністерство праці й соціальної політики України розглянув Ваш лист відносно  норм чинного законодавства відносно обов’язковості висновку колективних договорів і відповідальності за них відсутність і повідомляє.

І. Щодо обов’язковості висновку колективного договору

Правові основи розробки, висновку і виконання колективних договорів визначає Закон України "Про колективні договори й угодах". Зазначений Закон не передбачає норми відносно обов’язковості укладення колективних договорів, у відповідності з статтею 2 даного Закону колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, що використовують найману працю та що мають право юридичної особи.

Слід зазначити, що й міжнародними нормами, зокрема  Конвенцією Міжнародної організації праці № 98 "Про застосування принципів права на організацію й [на] ведення колективних переговорів" (стаття 4), ратифікованою Україною, і Рекомендацією МАРНОТРАТ № 91 [щодо колективних договорів від 06.06.51 г.] (розділ ІІ, п. 2), передбачене укладення колективного договору на добровільних засадах.

Що стосується норми про обов’язковість укладення колективного договору, що міститься в Господарському кодексі України, то у відповідності зі статтею 4 Кодекс не регулює трудові відносини. Господарський кодекс визначає основні принципи господарювання в Україні й регулює господарські відносини, виникаючі в процесі організації й здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами й іншими учасниками відносин в сфері господарювання (стаття 1).

Крім того, у відповідності зі статтею 8 1 Кодексу законів про працю у випадку, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, у яких бере участь Україна, установлені інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

ІІ. Щодо відповідальності за відсутність колективного договору на підприємстві

В діючому законодавстві відсутня норма, що передбачає відповідальність за відсутність колективного договору.

У той же час статтею 17 Закону України "Про колективні договори й угоди" передбачена відповідальність за ухилення від участі в переговорах. Так, на осіб, що представляють власників або уповноважені ними органі або профспілки або інші вповноважені трудовим колективом органи, що ухиляються від участі в переговорах по укладенню, зміні або доповненню колективного договору або що навмисне порушили строк, або що не забезпечили роботу відповідної до комісії в певний сторонами термін, накладає[, зокрема ,] штраф до десяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Ця ж відповідальність визначена також в статті 41 1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Тобто  законодавством забезпечуються права сторін, зокрема  профспілок і власників, на ведення переговорів і укладення колективних договорів і угод.

Разом з тим звертаємо увагу на те, що крім Закону "Про колективні договори й угоди" і Кодексу законів про працю України, регламентуючих порядок укладення колективних договорів, існує ряд інших законодавчих актів, що регулюють ті або інші моменти, пов’язані з розробкою і укладенням колективних договорів. Практично всі вони діють незалежно від того, включені положення цих законодавчих актів у колективний договір чи ні. У той же час багато правових норм просто не можуть діяти, якщо те або інше право (обов’язок) не закріплене в колективному договорі.

Зокрема , у відповідності зі статтею 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови уведення і розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральним і галузевими (регіональними) угодами. Подібні вимоги втримуються й у Законі України "Про відпустки" (статті 7, 26) і в інших діючих законодавчих актах.

Колективний договір, ув’язнений з дотриманням чинного законодавства й з обліком реальних можливостей підприємства, сприяє стабільності, високопродуктивної діяльності підприємства, створенню надійної основи соціального захисту працівників, запобіганню трудових конфліктів, соціальної напруженості у колективі.

 

Заступник Міністра                                                                                 В. Теткин 

0