Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в листі від 20.11.2015 р. № 441-05-3 надав роз'яснення щодо розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи.
Так відповідно до пункту 5 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 (далі – Порядок № 1232), розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському транспорті, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводиться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
Якщо потерпілий потрапив у ДТП, прямуючи додому на транспортному засобі, що належить підприємству, або транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору, то за таких обставин згідно з пп. 5 п. 15 Порядку № 1232 нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, який у подальшому є підставою для призначення страхових виплат від Фонду. У такому разі порядок дій керівництва має бути таким.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:
- протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок Фонду та профспілковій організації підприємства, членом якої є потерпілий;
- протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування, створивши належні умови для роботи комісії.
Порядок дій комісії врегульовано п. 14 Порядку № 1232, з урахуванням п. 31 Порядку № 1232, якщо нещасний випадок стався в результаті ДТП. Відповідно до п. 37 Порядку № 1232 про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення:
- територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
- органу прокуратури;
- Фонду за місцезнаходженням підприємства;
- органу управління підприємства;
- первинній профспілковій організації;
- органу галузевої профспілки вищого рівня;
- органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (за потреби).
Нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, розслідується за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.
Згідно з постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» та розпорядженням КМУ від 30.09.2015 р. № 1021-р «Питання Державної служби з питань праці» функції Держгірпромнагляду на цей момент виконує Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці).
А якщо потерпілий потрапив у ДТП на транспортному засобі, який не належить підприємству та не надано роботодавцем відповідно до укладеного договору, в такому разі нещасний випадок не має виробничого характеру, тому слід керуватися Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270 (далі – Порядок № 270). Вимоги Порядку № 1232 на нещасні випадки невиробничого характеру не поширюються.
Відповідно до Порядку № 270 нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий. Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.
