Як діяти в ситуації, якщо працівник на підприємстві працює менше шести місяців, а за попереднім місцем роботи, пропрацювавши один місяць і два дні, звільнився за власним бажанням і під час звільнення отримав компенсацію за два дні невикористаної щорічної основної відпустки. Чи має такий працівник право на відпустку тривалістю 24 календарних дні без збереження зарплати?
Статтею 84 КЗпП передбачено, що у випадках, встановлених ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. Статтею 25 Закону про відпустки визначені всі обставини та категорії працівників, яким відпустка без збереження зарплати надається в обов’язковому порядку. Зокрема, вона надається працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічної основної та додаткових відпусток повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи.
Таким чином, відповідно до умов, передбачених п. 16 частини першої ст. 25 Закону про відпустки, працівник має право на отримання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.
